Спильнокореневи слова до слив вода водий

Слива - сливовий; вода - водяний, підводний, водогін; водій - водити.

бий, та дрібно, щоб знали чий син.

близька соломка краще далекого сінця. 

хто пізно   встає, тому хліба не стає.

про вовка річ, а він навстріч.

порожній колосок вище від усіх.

пішов батько навпростець - нескоро вернеться.

охота гірше неволі.

 

українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих.

мабуть, чогось такого подібного в цілому світі немає. мова солов’їна, а тьохкають чортзна-

дуже небагато людей живе сьогоденням. більшість готується жити пізніше.

залізка поробилися прасками ба й утюгами – пороблено?

щастя – мов зернятко золотого піску в купі бруду, воно сяє навіть на дні пекла.

все, що робиш, потрібно робити добре, навіть якщо здійснюєш безумство.

люди охоче вірять у те, у що бажають вірити.

 

 

- Прощай, Оксано! Шукай собі якого хочеш жениха, дуріли кого хочеш; а мене не побачиш вже більше на цьому світі.

Красуня здавалася здивована, хотіла щось сказати, але коваль махнув рукою і втік.

Дивно влаштовано на світі! Все, що тільки живе в ньому, все силкується переймати і передражнювати один іншого. Колись, бувало, в Миргороді один тільки суддя та городничий походжали взимку у критих сукном кожухах, а все дрібне чиновництво носило Нагольний. Тепер же і засідатель, і підкоморій отсмалілі собі нові шуби з решетилівського смушек з суконна покришки. Канцелярист і волосний писар позаторік взяли синьої китайки по шість гривень за аршин. Паламар зробив собі нанкові на літо шаровари і жилет з смугастого гарусу. Словом, все лізе в люди! Коли ці люди не будуть марні! Можна побитися об заклад, що багатьом здасться дивно бачити риса, який пустився й собі туди ж. Найприкріше те, що він, мабуть, уявляє себе красенем, тим часом як фігура - поглянути совісно. Рожа, як каже Хома Григорович, мерзота мерзотою, проте й він будує любовні кури

Чи не багатством палацовим був засліплений, але майстерністю безвісних сотень і сотень Вакула і Іванов, створювали всю цю рукотворну красу палацових покоїв

Объяснение:

Надіюсь що