Складить речення два з словаии пів-україни пів-європи пів-києва в одном речені довжно буть одне слово

Пів-києва зібралося на майдані незалежності, щоб відстояти свої права. у епоху середньовіччя чума скосила пів-європи. перші козацькі повстання охоплювали пів-україни.

Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!

Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.

Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.

Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.

Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.

У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.

Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.

Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Объяснение:

Якби я була директором школи, я б, насамперед, обійшла всю школу вздовж і впоперек, зайшла б у всі класи: може де потрібний ремонт. адже чистота, затишок школи, комфортні умови для навчання – це "особа" директора! у таку школу приємно ходити, навчатися! я, як директор, періодично відвідувала б уроки різних класів, визначаючи рівень знань, відвідуваність учнів і здатність вчителів ділитися своїми знаннями. при виявленні будь-яких недоліків, проводила б зборів вчителів з метою спільного вирішення питань. для того, щоб учні любили відвідувати школу, організовувала б міжшкільні конкурси з приємним призом, різні свята, шнутрішкольний конкурс визначення кращих учнів з подальшим звільненням від будь-якого іспиту і т. п. моє завдання було б – максимально зацікавити школяра вчитися в школі, щоб йому було цікаво і комфортно. вчителів також "не образила б". проводила б опитування учнів на тему того, хто з вчителів, на їхню думку, гідний додаткової премії, і чому. якщо школа державна, то передавала б ці дані в гуно, і домагалася б матеріального даних вчителів, так як у них також повинен бути якийсь стимул для саморозвитку і поліпшення їх викладацької діяльності. будь я директором, моя школа була б кращою! головне – дійсно цього бажати і активно добиватися!