Составить предложение признак-предмет-действие-союз-признак-предмет.

Холодный снег шел, а не теплый дождь

Складові частини тютюнового диму всмоктуються в кров і через 2-3 хвилини досягають клітин головного мозку. ненадовго ці речовини підвищують активність клітин мозку , цей стан сприймається курцем як освіжаючий приплив сил або відчуття заспокоєння . однак цей стан скоро проходить, і , щоб його знову відчути , людина тягнеться за новою цигаркою . поступово нікотин вбудовується в процес обміну речовин , і людині його постійно не вистачає .звикання до тютюну формується від декількох тижнів до 10 років залежно від особливостей організму і частоти куріння. найчастіше табакозависимость встановлюється за рік . у людини , звиклого до куріння, у разі різкого припинення куріння спостерігається так звана ломка , яка виражається в головного болю , коливанні артеріального тиску , болях в області серця , шлунка , можуть спостерігатися кишкові розлади , підвищена пітливість , слабкість , млявість , нервозність , пригніченість." тютюн приносить шкоду тілу , руйнує розум , отупляє цілі нації "

Трясило тарас федорович  (?   — 1639  р.  )  — гетьман війська запорозького нереєстрового (з  1629  організатор походу в  крим (1629  учасник смоленської війни 1632—1634  рр., керівник антиурядового  козацько-селянськогоповстання 1630  року.нащадок козацької родини (імовірно, татарського походження). народився в  чигирині. у  1625—1629  рр.  — полковник корсунський. з  1629  р.  — гетьман запорозьких козаків; того  ж року очолив козацький похід у  крим. у  березні 1630  р.  став на  чоліселянсько-козацького  повстання проти польщі, спричиненого намаганням польського військового командування розквартирувати польські частини на  козацьких територіях. у  боях під  корсунем і  під  переяславом (битва 20  травня 1630  р., відома як  «тарасова ніч») повстанці розбили польське військо під  командуванням с.  конєцьпольського та  с.  лаща і  в  червні 1630  р.  змусили коронного гетьмана с.  конєцпольського підписати угоду в  переяславі. невдоволений угодою, трясило, скинений з  гетьманування, відійшов з  невдоволеними козаками на  запорозьку січ, де  намагався підняти нове повстання. брав участь у  московсько-польській  війні 1632—1634  рр., що  велася за  чернігово-сіверську  і  смоленську землі. на  козацькій раді в  каневі взимку 1634—1635  рр.  трясило закликав до  повстання проти шляхетської польщі; пізніше з  частиною козаків пішов за  дон.  у  1635  р.  вів  переговори з  московським урядом про  переселення 700  козаків на  слобідську україну. навесні 1636  р., після повернення з  дону, трясило їздив до  москви з  проханням про  перехід частини українського козацтва на  службу до  московської держави. проте його пропозицію було відхилено, оскільки московський уряд не  бажав загострювати відносини з  річчю посполитою після невдалоїмосковсько-польської  війни 1632—1634  рр.  дальша доля трясила невідома; за  даними козацьких літописів, він  «перебував зі  славою дев’ять літ  і  сконав спокійно» у  1639  р.  за  родинними переказами, нащадками трясила вважав себекозацько-старшинський  рід  тарасевичів (xvii  — xviii життєва доля т.  трясила відбита в  творах української класичної літератури (поеми т.  шевченка «тарасова ніч», в.  сосюри «тарас трясило»). тарас трясило  козацький діяч? —1639