Скласти речення з другорядними членами речення

Широкі,рівні вулиці розкинулись посеред мічьа. струмок в'ється серед гаю,як стріяечка.

- доброго дня!

- добридень!

- ми у вас хотіли б дещо попросити.

- що саме, хлопці?

- ми з друзями хочемо прикрасити наш під’їзд графіті.

- ви про   що, як це буде виглядати?

- розумієте, нам потрібен тільки тільки дозвіл від вас, і все а виглядати це буде просто чудово!

- ні, дозволу ми вам не , ви ж спотворите наш під’їзд.

- ніхто під’їзд не спотворить, будьте в цьому впевнені - ми розмалюємо його красивими малюнками.такого немає ще ні в якому під’їзді нашого міста. це буде дуже оригінально та креативно!

- знаєте, хлопці, нам потрібно подумати, адже кожного дня виходячи з квартири ми це будемо бачити.

- повірте, ви не пошкодуєте! ми чудово малюємо.

- ну тоді гаразд, малюйте, але щоб усе було в нормі.

- ! дякуємо вам ! ви не розчаруєтесь. до зустрічі!

- до побачення.

1. спишіть текст. випишіть дієприкметники, поставте до них питання.після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати, коли на бліде, втомлене днем небо з'являються крадькома несміливі зорі, маланка з гафійкою волочать курною дорогою утому тіла й приємне почуття скінченого дня. вони несуть додому спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі стиглого розігнута врешті спина, спущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження, м'який пил під ногами, замість стерні, здається тепер щастям (за м. коцюбинським).2. прочитайте речення. випишіть дієприкметники, визначте їх вид, час, рід, число, відмінок.1. підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море (м. трублаїні). 2. тремтячими руками розгорнув тарас папір (о. іваненко). 3. дбайливо политі й старанно підстрижені квіти красувалися серед в'янучих трав (в. собко). 4. око знов ваблять блукаючі вогні (м. коцюбинський). 5. згаяного часу і конем не доженеш (народна творчість). 6. в зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю (і. франко). 7. не цвіти ж, мій цвіте новий, нерозвинений цвіте, зов'янь тихо, поки твоє серце не розбите (т. шевченко). 8. коли весною зацвіте трава в палаючих серпанках, в степ на курган крутий іде старенька зморена журавка (д. луценко). 9. струмує теплий дим по коліях розмитих, дощами добрими напоєних доріг (м. рильський).3. спишіть, вставляючи пропущені закінчення. дієприкметники підкресліть, визначте їх рід (в однині), число і відмінок.1. сонцем, усмі люди по вулицях києва йдуть (в. сосюра). 2. пісня моя в силі в моїм серці ясніє, живе (і. франко). 3. віз котився вузькою наї дорогою (м. коцюбинський). 4. заслі струмінь рідкої сталі з важким шумом ринув у ківш. 5. дорога зникла десь у горах за перевалом, до блиску зливами, на верхах серпанками вогких розсі хмар (о, гончар). 6. між стернями лежить осінній шлях (ю. яновський). 7. якщо вода не тече, її називають мертвою, . 8. на березі валялися верби з корінням, повінню (м. коцюбинський).4. спишіть. замість крапок вставте дієприкметникові звороти, узгоджуючи дієприкметники з іменниками. розставте коми.1. за лісом починалося село (розкиданий в горах та глибоких ярах). 2. доріжка (колись вимощений цеглою) тепер до половини заросла зеленим мохом. 3. раставиця знову ховається між двома високими вербовими стінами (неначе обсипаний зеленим пір'ям). 4. червоні та сині квітки (повишиваний на рукавах) дуже приставали до чорних брів (і. нечуй-левицький). 5. передо мною простягся шлях (обтиканий з обох боків старими липами у два ряди). 6. згори було видно широку долину (обставлений горами, вкритими лісом). 7. невеличкі біленькі хатки (окутаний садками та ) розбіглись по пагорбку. 8. розкішні крислаті кущі з буйною лозою (обліплений лапатим листом) вкривали підгір'я. 9. гола земля безнадійно сіріла під олов'яним (битий крилами вітру) (м. коцюбинський).5. випишіть із наведених речень дієприкметники. визначте їх вид, стан, час і синтаксичну роль.1. дрібні хатки під солом'яними дахами залишалися позаду, їх змінили кам'яні будинки, криті гонтою і бляхою, муроване передмістя тіснішало, 2. чужинці загомоніли, захоплені сміливими словами з. він був не надто високий, але кремезний, одягнений у дорогий запорізький жупан; брязнула об край столу шабля в обсипаних коштовними каменями пі 4. полковник чекав з розпростертими для обіймів руками, поки кошовий скочив з коня. 5. катерина повернула голову до сенаторів, обвішаних медалями й орденами, перев'язаних навхрест малиновими і голубими стрі 6. з перев'язаною рукою, в довгополій шинелі квапиться до станиці зи-мовейської відпущений з війни поранений солдат омелько пугач. 7. тупіт уже за спиною, чути мову вершників, та не оглядався мандрівник, задив-лений у плин ріки, заглиблений у себе (із творів р.іваничука).