група людей зібрались і поїхали на екскурсію до києву і завітали до софіївського собору.
-а я вже була тут декілька разів.
-так? а чому тоді знову приїхали сюди?
-хочу щоб мої діти побачили більше ніж мультики на телевізорі.
-зрозуміло.
-а ти я бачу сама приїхала.
-так, хотіла повезти племінницю але вона зараз за кордоном.
-зрозуміло.
-мене доречі мариною звати.
-а я олена.
-вже напамьять знаю що скаже екскурсовод.
-ну і що?
-софіївський собор- це одна з найголовніших християнських святинь східної європи, історичний центр київської митрополії, пам'ятка української архітектури та монументального живопису xi—xviii століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів київської русі
-ого! а можеш мені ще розповісти? а то наш екскурсовод так незрозуміло говоре.
-міститься на території софійського монастиря, є складовою національного заповідника «софія київська» крім монастиря, до цього заповідника належать золоті ворота, андріївська церква, кирилівська церква в києві та судацька фортеця.
тарас григорович шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник україни. з-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в академії мистецтв у петербурзі. його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису!
перед нами молодий шевченко, йому лише 26 років. темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в куточках губ. погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. пізніше він напише: «караюсь, мучусь, але не каюсь! »
овал обличчя юного тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні.
це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: