Речення з словами незгода-не згода, неправда-не правда, необережнисть -не обережнисть

Між братами запанувала незгода. все частіше люди говорять неправду. але це не правда, я не говорив цього. саме необережність водіїв призводить до аварій на дорогах

"вихованість — це вміння поводитись". що ж означає вміння поводитись у колективі? бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.  та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. а це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.  бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними , звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством. 

Микола вороний — талановитий поет і критик, історик і перекладач. та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. а вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за його долю. цікавився м. вороний історією україни, знайомився з літописами, працював з архівними документами. у галицько-волинському літописі він знайшов один факт, який його дуже зацікавив. князь володимир мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. а старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. та не схотів той ні слухати, ні повертатися. «і дав йому ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». т прийшов у землю свою», — говориться в іпатському літописі. саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.