Услові дзвін, усі приголосні дзвінкі, глухі, глухі та дзвінкі?

Да  усі приголосні дзвінкі глухі, глухі та дзвінкі

Поспостерігайте за вимовою! вимовте при-/ v, голосні звуки, позначені поданими буквами та буквосполученнями.б    — п                з  — с      г    — х        дз — цдь — ть           ж — ш     зь — сь      дж — чякі з цих звуків вимовляються зовсім без голосу, тільки з шумом? а під час вимови яких чуємо і голос?   пригадайте! коли вимовляємо дзвінкі приголосні звуки, чуємо голос і шум, а коли вимовляємо г л у х і, то чуємо тільки шум.розгляньте таблицю. пригадайте вивчене про парні дзвінкі й глухі приголосні та про ті приголосні, що не мають пар.  дзвінкі: в, л, л , м, н, н', й, р, р'  б д д' з з' ж дж дз дз' г ґ  глухі: фп т т с с ш ч    ц ц'  х  к  прочитай виразно слова.  бити - пити  димок - тимкодіти - тітказима - синійзірка - сітка  жити - шитиджерело - чередадзиґа - цибулягуска - хусткаґуля - куля скажи, які з виділених букв позначають дзвінкі, а які — глухі приголосні звуки? прочитай текст.  це опис чи  розповідь?   доведи.ялиновий шишкар.хто-хто, а зима добре знає ялинового шишкаря.навколо сніг білий-білий, а ялиновий шишкар яскраво-червоний, немов стигла ягода. всі птахи сховалися від негоди, а він з гілки на гілку перестрибує і дзвінко виспівує: «цок-цок, кле-кле, чик-чик! »у шишкаря дзьоб міцний. кінчики в протилежні боки загнуті. зачепить він ними лусочку на шишці, відігне       її — і дістає язиком насінину.   в один рядок випиши за зразком з тексту кілька слів, у яких усі приголосні звуки дзвінкі, а в другий — у яких усі приголосні глухі.  розбери за членами друге речення  третього  абзацу.зверни уваг у! в  українській мові  дзвінких приголосних більше, ніж глухих. і в словах дзвінкі звуки трапляються частіше. цим і пояснюється милозвучність, краса нашої мови. прочитай. спиши слова і підкресли букви, що позначають парні дзвінкі і глухі приголосні.дичка- тичка - палкадядько - тітказірка - сітка ґедзь - палецьдіжка —      дошкадзвін —      цвітсиджу —      кричуганок —      катоксніг —      сміх  назви звуки і букви у виділених словах.запам' ятай! в українській мові в кінці слів і складів дзвінкі приголосні треба вимовляти дзвінко.назви предмети, зображені на малюнках, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні. 

Яхочу розповісти історію життя мого улюбленця, кота барсика. його подарували нам три роки тому як особину жіночої поли, яку ми назвали басей. кицька підросла і виявилася барсиком, але пестливе басивши так і закріпилося за ним. барсик був грайливою пухнастою грудочкою золотисто-білого кольору з блакитними очима. але поступово з чарівного маленького котеняти басивши перетворився на дорослого вихованого кота. тепер він нікому не підкорявся: був незалежний і важливий. жартома ми прозвали його «інтелігентом». коли навесні ми його до бабусі в село, він пережив шок - просидів за канапкою більше діб.до мого приїзду, через два місяці, басивши вже освоївся. пізніше бабуся розповідала мені, як сусідський кіт загнав басю на саму верхню гілку груші. бабуся прокинулася від криків і вибігла, щоб котові. басивши спробував сплигнути з дерева, але підвернув лапу. довелося бабусі доглядати за басей: вона наклала йому на лапу шину. пройшов тиждень. стояв дощовий день, на вулиці було брудно, а басивши зібрався на прогулянку. треба було бачити цю картину, як басивши, виставивши вперед забинтовану лапу, скаче під дощем по грядках - гуляє.ще багато смішних історій трапилося з басей. він вигнав зі своєї території усіх чужих котів. але, що дивно, не проганяв кішок. як справжній джентльмен, басивши дозволяв їм є з його посуду, ділився пишей. еше він навчився ловити мишей. ними басивши годував маленьке котеня, яке прив'язалося до нього.додому, в міську квартиру, басивши повернувся той, що змужнів, навчений досвідом виживання в нелегких умовах сільського житія-буття.

Найкращим та найяскравішим відпочинком є мандри. Нам, жителям Львів­­щини, дуже пощастило: такої багатої на історичні та культурні пам’ятки, мальовничі схили гір місцевості годі пошукати! Чого лише вартий Урич зі своїм наскельним містом-фортецею Тустань або Стільське городище, де колись у печерах знайшли прихисток білі хорвати? Як можна забути про таємничість і містику Підгорецького чи Олеського замків? Де, як не на горі Парашка, віднайти душевний спокій та гармонію, збираючи стиглі серпневі ягоди? Куди ще, окрім Славської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), податись за адреналіном, який отримуєш під час спуску на лижах? Тим паче, що все це у нас під носом! Різноманітних атракцій для туристів вистачає – як для любителів активного відпочинку, так і для прихильників більш розміреного, готельного.

Недарма наша область вже багато років поспіль залишається чи не найпопулярнішою серед туристів.

«Львівщина є однією з очільниць рейтингового списку туристичних лідерів України. Згідно з даними статистичного збору, зокрема про сплату податків туристичними агенціями, нас випереджає тільки Київ. Тобто ми посідаємо друге місце. Традиційно утримуємо лідерські позиції», – розповідає Наталія Табака, начальниця управління туризму та курортів Львівської ОДА.

Із нагоди Всесвітнього дня туризму, який святкуватимуть цієї п’ятниці, 27 вересня, «Львівська Пошта» вирішила поцікавитися: чи розвивається ця галузь на Львівщині? Які нові цікаві проєкти для кращої відвідуваності відпочивальниками і мандрівниками пропонують органи місцевої влади? Чому кожен із нас є причетним та відповідальним за творення туристичного іміджу рідного краю? А також спитала професіоналів, як почати подорожувати тим, хто ще на це не наважився.

У мандрах, як і в світі моди, є свої тренди та популярні впродовж певного часу проведення дозвілля. І якщо раніше люди віддавали перевагу пасивному відпочинку – «all inclusive», з коктейлями на березі моря, то тепер із кожним днем набуває популярності активний стиль відпочинку: веломандрівки, скітуринг, рафтинг чи похід у гори з наплічниками. Перехід від одного до іншого виду експерти з туризму пов’язують із тим, що в наш час велика частка потенційних мандрівників щоденно займається саме розумовою діяльністю, натомість у вихідні воліє зайнятися фізичною, руховою активністю. Така тенденція характерна й для України, зокрема Львівщини.

Не словом, а ділом! Уже цієї суботи, 28 вересня, на території Славської ОТГ відбудеться відкриття нової сучасної велотраси. «Ця новинка є частиною великого секторального проєкту «Велокарпатія». Таким чином ми хочемо розвинути інфраструктуру, спрямовану на покращення комфорту для любителів активних мандрівок. Наразі почали роботу з прокладання велодоріжки, яку плануємо продовжити в 2020 році. Вона буде придатною як для активних подорожей, так і для проведення різних спортивних заходів», – веде далі Наталія Табака.

Нова велотраса буде завдовжки 2,14 км і налічуватиме 24 трампліни різних типів: дроп, волрайд, двогорбий трамплін та інші. Рівень складності цієї дороги низький, тому спробувати свої сили в такому занятті зможе навіть початківець!

Презентація «велообновки» Славської ОТГ розпочнеться зі сходження на гору Погар, де й відбудуться святкування з нагоди Дня туризму: показові виступи з велотріалу та пікнік. Цього ж дня, 28 вересня, відбудеться похід на гору Погар для людей з інклюзією. Організатори подбали про комфорт усіх учасників цього походу завдяки спеціальному візку-джульєтці.

Розпочнеться святкування з інклюзивного походу о 10.30. Після цього о 15.00 відбудеться відкриття велотраси. Закінчаться святкування Всесвітнього дня туризму концертом за участі українських гуртів «Скрябін» та «Юркеш».

Докладнішу інформацію можна знайти на сторінці Управління туризму та курортів Львівської ОДА у фейсбуці.

«Добрим звичаєм для туристів стало продовження мандрівки Львовом у містах області. Тут є два варіанти розвитку подій: втекти подалі від міста для розміреного, спокійного відпочинку на природі або більш активний відпочинок, до прикладу, похід у гори», – пояснює Наталія Табака.

Так, наша область багата на різноманітні пам’ятки культурної спадщини. А для того, щоби картина вражень після подорожі була цілісною і в той же час контрастною, варто відвідати не лише галасливий багатотисячний обласний центр, а й невеличке кількатисячне село. Важливу роль у розвитку туризму області відіграє діяльність місцевих жителів, адже кожен із них є творцем іміджу свого краю. Для того, щоби вміло рекламувати свій продукт, у нашому випадку туристичні точки Львівщини, потрібно самому якщо не достеменно, то бодай на високому рівні знати історію та головні особливості рідного краю.

Объяснение: