Написати твіп на тему "шевченко-це наша душа, наша мудрість, наша сила ".

Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив тарас малими босими ногами, земля, яку скропив тарас дрібними росами-сльозами. такими словами розпочалось свято, присвячене 200-річчю з дня народження великого генія, народного поета, національного пророка, апостола правди - т.г. шевченка, яке відбулося в народному домі с. городжева. підготували виступ  марія кирик та ганна білан  разом із найактивнішими читачами. найодкровенніші шевченкові слова, що йдуть від самого серця, декламували маленькі українці, вихованці городжівської початкової школи (учні 2 та 4 класів). до глибини душі вразила глядачів сценка  олега кріля та віри панчишин  про нелегку долю малого тараса.                                                                                                                                                                                        найменшою і найчарівнішою шанувальницею шевченкового слова була п’ятирічна іванка кукурік, яка зачарувала усіх розповіддю про кобзаря. ведучі літературного вечора  ліля климко  та ірина волинець  (учениці 10 класу)    наголосили на тому, що нас просто не існує без шевченка. у ньому – вся наша історія, все наше життя і всі наші мрії. він — вершина нашого родового дерева. так, вже 200 років минуло від дня народження т. г. шевченка — славного сина українського народу, але і сьогодні його слово живе між нами. шевченко — це наша душа, наша мудрість, наша сила. які б нещастя і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде шевченко, його слово. він завжди підтримував і підтримуватиме нас. тож нехай «заповіт» великого кобзаря стане заповітом для нас у справі збереження держави, мови,  звичаїв, пісень. нехай вогонь його душі запалить у ваших серцях іскру віри, надії, любові до рідної землі, свого народу. віримо, що здійсняться пророчі тарасові слова: і оживе добра слава,  слава україни!                                                                                                                                                                                                                                   і світ ясний, невечірній      тихо засіяє…   в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля!

Відповідь:

      Чому люди повинні охороняти природу? Природа, в першу чергу це світ що нас оточує. Природа дає живим істотам все, що необхідно для підтримки життя: кисень, воду, їжу. Без природи ми, люди, не могли б побачити прекрасних речей, ми б нічого не могли побачити. Життя людства без природи просто неможливе.

       Чому всі стверджують, що в селі дихати легше, ніж у великому мегаполісі? Я відповім. У селі, або навіть у маленькому містечку повітря чисте і свіже, завдяки природі! Там є ліси … Адже рослини – джерело кисню. Саме вони дають нам повітря. Чим більше рослин, та менше вихлопних газів, сміття і відходів, тим чистіше, свіжіше повітря.

       Люди здавна самі вирощують собі їжу, добувають воду з джерел. Але без природи цього, як і людини, не існувало б! Не існувало б нічого. Чим брудніше природа, тим слабкіше вона стає, і тим гірше жити на Землі людині. Якщо і далі забруднювати, не берегти нашу єдину, безцінну природу, то життя на Землі буде неможливим. Не слід кидати сміття на вулиці, для цього існують контейнери і сміттєві баки. Потрібно берегти та охороняти нашу дорогоцінну природу, інакше станеться непоправне.

      Природа – це наше довкілля. Це дерева, квіти, озера, річки та все, що нас оточує. Сьогодні часто піднімається тема про природу, через те, що сучасне суспільство часто забуває про те, що активно шкодить всьому навколо.

       Тисячі заводів викидають свої відходи в ріки і озера, моря та океани. Сміття стає так багато, що звалища вже тягнуться на гектари землі. На цих місцях могли бути ліси, але тепер все загинуло.

       Насправді проблема не тільки в заводах. Ми самі почали відноситися до природи по-хамськи. Ми без проблем викидаємо сміття на вулиці. Нікого подібна поведінка не бентежить. Ми впевнені в тому, що глобальні проблеми наздоженуть уже наших нащадків, а ми можемо робити що завгодно.

       Це неправильно. Ми отруюємо самі себе. А що отримають наші діти та внуки? Вони втратять можливість бродити в лісі, бачити різних тварин, птахів і комах. Вони будуть хворіти, тому, що навколишнє середовище сильно впливає на наше здоров’я.

       Нам потрібно задуматися над своєю поведінкою і перестати бути егоїстами. У наших руках майбутнє нашої планети. Варто подумати про це, адже потім буде пізно.

ответ:ответ:Мій улюблений герой твору є Вілфред Айвенго

Объяснение: Він- відважний, безстрашний воїн. У перших розділах роману, коли сам герой ще не з'являється перед нами, ми чуємо розмову в замку Седріка Сакса про звитяжні подвиги Айвенго. Повернувшись після хрестового походу Айвенго вірно служить королью Річарду, захищає честь короля і його хоробрих воїнів. Він усім серцем кохав вихованку Седріка- леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбузьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав з дому. Зрештою сила кохання перемагає : старий Седрік дарує синові прощення, і згодом Айвенго з Ровеною одружуються.