У меня дома есть прекрасный любимец. мой любимец это кот, его зовут марчело. это имя ему дала я так как любит когда его гладят и при этом нежно мурлычит. я люблю котов ну и конечто же собак тоже. но кота я выбрала себе так как от него больше пользы и меньше хлопот. он меня будет каждое утро в школу. сразу прийдя домой со школу он уже сидит у двери и тихо мурлычит так как я ему постоянно что то покупая вкусненького. я о нем хорошо забочусь. так как он мой любимый питомец!
elenachuxina804
19.03.2021
Кульбаба — звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. зовсім маленьким я часто дивився на ні квіти, бачив, як вони «сивіють» і стають пухнатими білими парасольками. мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. «сиві» кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. а одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, а я начебто очікував чуда. раптом до мене підбіг незнайомий хлопчисько, якого я ніколи не бачив у своєму дворі. відразу я не зрозумів, що він зробив, від чого всі квіточки-пушинки розлетілися навколо. у мене залоскотало в носі, і я заплакав. дотепер не знаю причини: від несподіванки, жалості до пушинок або від того, що в руках у мене залишилася гола стеблинка. так начебто дріб’язковий випадок з мого дуже раннього дитинства назавжди залишив у мені відчуття незвичайності квітки кульбаби і ще якоїсь ніжності до неї. коли я тепер бачу кульбабу жовтеньку, ще не «сиву», я мимоволі озираюся: чи поблизу немає недоброго хлопчиська.