Іть написати твір на тему "мій тарас шевченко"

Без імені тараса григоровича шевченка неможливо уявити української літератури, національної культури і нашої країни взагалі. творчість великого кобзаря невмируща. життя поета можна вважати справжнім мистецьким подвигом, адже усі свої сили він віддавав на порятунок українського народу та української культури. саме шевченко відкрив перед своїми співвітчизниками шлях у щасливе майбутнє.з плином часу українці все більше переконуються в тому, що поезії цього видатного митця являють собою справжні одкровення, які він висловлював не тільки на адресу минулих і сучасного поколінь, а й на адресу прийдешніх українців. з часів життя та творчості поета не одне покоління наших співвітчизників звіряло своє життя за його поезіями. підтвердженням цього можуть бути рядки відомої української поетеси ліни костенко з вірша під назвою «кобзареві»: «кобзарю! знов до тебе я приходжу,бо ти для мне – совість і закон…кобзарю, знаєш, нелегка епоха,оцей двадцятий невгамовний вік.завихрень – безліч. тиші – анітрохи…прости, що я дрібницями тривожу твій вічний, твій глибокий сон».

люди завжди твердили про те, що дружби між хлопчиками і дівчатками не існує. на своєму особистому прикладі можу довести, що це не так. у мене завжди було багато приятелів і подруг, але найближчими стали марина і саша. ми проводимо багато часу, гуляючи на вулиці або ж граючи в рухливі ігри. всі разом ми відвідуємо спортивну секцію. з мариною ми познайомилися в школі, а от з сашею пов'язана зовсім інша історія.

саша разом зі своєю сім'єю переїхали в наш будинок кілька років тому. він дуже цікавий і своєрідний хлопчик. він дуже трепетно ​​ставиться до тварин. на той момент вдома у нього жили собака, рибки, хом'як і морська свинка. свою велику частину любові і турботи саша приділяв хом'яку. він дуже часто з ним грав. коли він виносив тваринку на вулицю, багато хлопців збігалося подивитися на хом'яка. саша з великим задоволенням показував їм свого друга і багато про нього розповідав.

старші хлопці такі захоплення не розцінювали і не поважали, тому всіляко ображали сашку і його хом'ячка. одного разу я запропонувала сашкові сховатися в моєму під'їзді, поки недоброзичливці не підуть і не перестануть його дражнити. він із задоволенням погодився і пішов за мною.

за той час, що ми просиділи в під'їзді ми розговорилися і навіть трохи здружилися. саша виявився дуже товариським хлопчиком. він дуже багато розповів про себе і про те, що він любить робити. наше укриття він покинув тільки ввечорі, так як ми не помітили, як пролетів час.

ми дуже довго не бачилися після цього випадку. але доля - цікава штука. ми зустрілися з ним через цілих шість років у спортивній секції. ми з ним дуже зблизилися і стали кращими друзями. він прекрасна людина, так як завжди мене підтримує і співчуває мені. мені дуже пощастило, що я змогла відшукати таку людину. адже справжні друзі в нинішній час - це велика рідкість.

Бравый  капитанпо речке  судноздесь  вожу  не  первый  день я,на капитанском  мостике  стою  уже  давно.но угораздило  на мель влететь  с  похмелья –теперь  прошу  у  старой  нянечки…  судно..короткона высокой стройной  елибелочки орешки  ели….манеж …шеф купил  манеж  искристый –обновил наш старый цирк.я ж кручусь эквилибристом,а зарплата – просто пшик! и жена грызёт – «обидно! получал бы, как главреж,вместо люлечки для сынамы купили бы  манеж…».