Твір мініатюра квіти на моєму подвірї

Прийшла весна у рідний край, та принесла із собою легкий, м'який вітерець. на деревах почали з'являтися листочки. сніг почав танути, на пагорбі вже пробивалися квіточки. он видно зайця, який, пробігши, прим'яв травичку. пташки, з різнокольоровим пір’ям оселилися на верзівці мого солом'яного даху. на подвір’ї мурликали кошенята, і терлися об лавку. з-за хвіртки виглядала корова, яка тільки-но встала з м'якого сногу сіна. курочки черв'яків, що повиповзали зі своїх схованок! весна прийшла!

ответ:Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?

Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.

Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.

Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.

Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною  тобто справжньою Людиною.

ответ:Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар.

Закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями,

лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом…

Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо

піни.

Ізумрудна, блискуча, з перлистою ,ніжною піною ,хвиля котиться, грає , співаючи пісню дзвінку .

У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.

Помилки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти.

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестиглі сльози степів.

Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі .

Сніг іде І, сяйво розсіваючи бліде, Зволожує афіші і обличчя.

Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня .

Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег.

12. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, ви теж запахли - низовинням, росою, ніччю.

Объяснение:це все правельно)