Розповидь про власни мандри по ридний земли

там вони бігали, ганяли шайбу, аж ось петрик зайшовши трохи далі від мишка   ступив на тоненьку кригу і вмить провалився. хлопчики щосили гукали    на , але нікого видно не було. мишко самостійно вирішив витянути товариша з пастки. взявши довгу палицю він обережно подав її петрику. хлопчик міцно взявшись за неї потрошку вилазив з холодної води. через кілька хвилин він був вже на березі. петрик та мишко попрямували додому. вони назавжди запам*ятали якими небезпечними можуть виявитися ігри на кризі.

  настояна на терпких травах, снується вереснева, лагідна тиша. рання осінь уже починає прясти сріблясте павутиння, губить білі пасма на левадах.небесна блакить стає ніжно-шовковою, здіймається все вище й вище, і по ній вже пролітають ранніми ранками журавлині ключі.зацвітають квіти осені, уже запалали червоні кострища жоржин побіля хат, майорять розмаїттям по-дівочому соромливі айстри, палахкотить ніжним жаром пелюсток вогниста сальвія, ще квітують рожеві і пурпурові мальви на високих стеблах, виграючи своїми дзвіночками тихий реквієм літу.у густій кроні кленів уже хтось бризнув ніжною позолотою, але вони ще не осені, киплять зеленим соком. задумливі берези вплітають у свої ніжні коси жовтогарячі кісники. тільки сосни стоять зелені, тисячами, мільйонами голочок прошиваю чи небесний шовк, розливаючи терпкий запах живиці.вереснева благодать. чудова пора зрілості. ясна прозорість. заколихана тиша. услід за нею починається пора тихої зажури, пора бабиного літа (за і. цюпою, 134