Добрати спильнокореневи. спориднени слова до слив вода, водий?

Вода-рідина водій-шофер, автомобіліст

      прислів'я або приказки з вищим та найвищим ступенем порівняння прислівника пропоную дібрати такі:   ⇒  як мілко орати, краще випрягати. (краще - вищий ст.)⇒    молоде орля, та вище старого літає! (вище - вищий ст.)⇒  око бачить далеко, а розум ще дальше. (дальше - вищий ст., підсилюєсться словом "ще")⇒  всюди добре, а дома найліпше. (найліпше - найвищий, що створено за префікса най-) ⇒ дон доном, а найкраще дома.  (найкраще - найвищий, що створено за префікса най-)

Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого творця. звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. ми перші дали світові чорнобиль. ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення. на вітрині мод зарясніло слово «духовність». воно вже стало легким, як полова . одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. ті почали давати служителям культу громадські доручення. ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. інші, зрештою, духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного … але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від нагірної проповіді христа? будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. згадаймо давній переказ про двох будівників. одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали: « що ти робиш? »- «та от звеліли возити каміння – вожу». «а що ти робиш? »,- запитали другого , такого ж .-«я будую собор святого петра». собор святого петра в римі стоїть завдяки тому – другому. всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. всі великі творіння данте , рафаеля, сервантеса, шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції колумба і магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого бога. без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (леся українка.) де і коли люди відірвалися від джерел? хх вік визрів як епоха доктрин, експериментів, винаходів . запаморочливі відкриття змінили образ світу.люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. виявилось, що на зворотному боці того ідола –чорна діра. виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі цього ідола. і в цьому моральна криза нашої епохи. напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. великі ж вчені забили тривогу. затоптано і загублено моральні максимуми. все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з америки , з польщі, з канади ? чому вони в чужій стихії зберегли український дух , мову, лице? чому їм нічого не треба пояснювати , наче наперед є моральна домовленість ? у них живий релігійний корінь - і вони живі. польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. українців заходу єднає церква . а хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква ? ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів. (за є.сверстюком).