війна - це традиція історії людства,вона прийнята всім цивілізованим світом. мені здається, що в ті часи люди пережили жахливе життя, багато втрат близьких родичів. діти не знали, що таке спокійно прогулятися парком з мамою. вони мислили вже, як дорослі. наприклад, знали, що харчів майже не було, а лише на день роздавали кусочок хліба, який вони з'їдали протягом усього дня і більше нічого. було багато сиріт. і це дуже погано! діти просилися, хоча би переночувати в якомусь приміщені. люди були добрі, адже знали, що потрібно зберегти всіх малюків. в ті часи діти в свої дев'ять років бачили дуже багато крові і багато смертей, що впливало на їхнє психологічне становище. адже в сучасний світ в такі роки, ми тільки бавилися іграшками та чекали гарних свят.
в ці лихі години, людям досить задуматися і навчитися бути скромним, не . бо на сьогоднішній день дітям всього мало і - це називається істю.
отже, ця війна вчить бути милосердним, людям та найважливіше берегти своїх близьких.
Кожна людина намагається наповнити своє життя речами, які приносять радість. Я маю на увазі відносини між людьми та почуття, які вони викликають. Це нематеріальні життєві цінності: дружба, любов, захоплення.
Якщо говорити про дружбу, то це поняття дуже глибоке. Іноді не відразу вдається розгледіти справжнього друга. Дружбу будують роками, доводячи свою надійність і відданість. Вона не може виникнути з нічого, людину не можна змусити дружити насильно, дружбу можна тільки заслужити. Крім цього, для виникнення дружби необхідна наявність спільних інтересів і захоплень, а ще схожість характерів.
Зі справжнім другом завжди весело та є про що поговорити. Він не залишить тебе в біді та завжди буде готовий прийти на виручку або, хоча б, підтримати й до слушною порадою. Але потрібно пам’ятати, що якщо вам пощастило знайти справжнього друга, здатного розуміти та цінувати вас таким, яким ви є, то й ви повинні робити те ж саме. Людина, яку ви називаєте другом, повинна знати, що на вас можна покластися і довіритися вам.
У моєму житті теж є людина, яку я вважаю своїм другом. Ми сидимо з ним за однією партою і дружимо з самого початку школи. Нам завжди весело разом. Ми знаходимо час, щоб погуляти, пограти, поспілкуватися. А ще ми разом ходимо на паркур і страхуємо там один одного. Дуже приємно знати, що за твоєю спиною є людина, яка не дасть тобі впасти. Іноді батьки карають нас за витівки, але ми ніколи один одного не зраджуємо, ми завжди разом до кінця. Я сподіваюся, що ми будемо дружити й після закінчення школи, адже тоді це буде мій старий і перевірений часом друг.
Звичайно, крім нього в мене є багато інших друзів, з якими ми теж разом гуляємо та веселимося, але повністю довіряти я можу тільки йому. Мама каже: старий друг краще нових двох. Я з нею згоден, це старе прислів’я буде актуальним завжди.
Мені шкода людей, які за своє життя так і не змогли зустріти людину, яка б стала їм настільки близькою, щоб її можна було назвати справжнім другом.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Відновити первісну форму фразеологізмів із переплутаними компонентами (рід і число прикметників можна змінювати троянська праця, нитка тантала, ведмежа пісня, сізіфів кінь, аріаднина мова, муки езопа, крокодиляча послуга, лебедині сльози, гераклова арфа, еолові подвиги.