Слова близькі за значенням до слова лагідно

Слова близькі за значенням до слова лагідно: пестливо

Ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній

Кома у простому реченні ставиться:

Між однорідними членами речення, які не з’єднані сполучниками.

Між однорідними членами речення, які з’єднані двома або більше однаковими сполучниками: і...і, ні...ні, чи...чи, або...або.

Між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: а, але, однак, проте, зате, так.

Перед словами а саме, як-от, як та інші.

Для виділення звертань і пов’язаних з ними слів.

Кома у складному реченні ставиться:

Для відокремлення речень, що входять до складу складносурядного речення.

Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення.

Для відокремлення речень, що входять до складного речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком.

Для відокремленя підрядних речень від головних у складнопідрядному реченні.

Для відокремлення речень, що об’єднуються в складне речення за до повторюваних сполучників і...і, ні...ні, або...або, то...то, чи...чи та ін.

Крапка з комою ставиться:

Між реченнями, що входять до складного безсполучникового речення, коли вони поширені або всередині їх є розділові знаки.

Між поширеними однорідними членами речення і особливо якщо в середині хоч би одного з них є коми.

Між реченнями – частинами складносурядного речення, які зв’язані сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки, коли вони мають значний обсяг або всередині їх є кома.

Двокрапка ставиться:

+

Після узагальнюючих слів, перед однорідними членами речення.

Між двома речення в складному безсполучниковому реченні, якщо друге речення розкриває зміст першого або вказує на причину того, про що йдеться в першому реченні.

Тире ставиться:

Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає.

Між підметом і присудком, якщо один з цих членів виражений інфінітивом.

Перед словами це, ось, значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується за до цих слів до підмета.

На місці пропущеного члена речення, переважно присудка.

Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення.

Організаційний момент

II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні ми продовжуємо насолоджуватися неперевершеною японською поезією, відкриваючи для себе дивовижний світ образів природи, чуттєвих переживань та глибоких філософських міркувань. Японці стверджують, що мистецтво японської поезії містить у собі сутність східного світогляду: світ прекрасний і кожна річ теж прекрасна. І гармонію слід шукати в простих речах навколо. Ми сьогодні спробуємо доторкнутись до прекрасного та вічного, занурюючись у світ, що постає в хайку Мацуо Басьо.