Позначте рядок у якому фразеологічні звороти є синонімичними а) на живу нитку - білими нитками шитий б) і води не замутить - хоч у вухо бгай в) попасти на слизьке - накрити мокрим рядном г) бентежити кров - не чути землі під водою д) закрутити веремію - укрутити хвоста

                                                        опис міста

якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко бердянськ. взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. та я гуляв містом холодною безсніжною зимовою дниною, і вона справила на мене неабияке враження.

частина міста розташована на горі відносно берега моря, цей район так і називається між людей. там знаходяться промислові підприємства та житлові квартали. проте найкраще, що є в тому районі – це вид, що відкривається перед очима. з гори увесь бердянськ лежить перед тобою як на долоні – будинки та дороги, головна алея, що веде до пляжу, набережна. прямо від місця, де я стояв, від оглядової площадки, широка вулиця, що починалася це зі сходів спуску з гори, пролягала крізь центр міста і доходила аж до моря. море – це те, що вражає найбільше, навіть зимою. безкрайній простів, що впирається лише у горизонт, зліва направо, скільки сягає погляд,. таке свіже прозоре повітря, така воля для очей! того дня море якраз почало відтаювати, звільнятися з крижаного полону.

зверху, з району гори я бачив і, здається, навіть чув, як шумить порт, хоч кораблів у ньому не було. бачив великий прямокутник ринку, біля якого було багато людей та їздило безліч автобусів. не можна було не помітити і найвищу будівлю центра міста – готель "бердянськ", і декілька нових торгівельно-розважальних центрів. містечко взагалі не висотне, а в центрі його більшість будинків мають два-три, максимум п’ять поверхів. квартали багатоповерхівок видніються зліва від мене – на горі та в районі вокзалу, а приватний сектор – справа, прямо рядом з водою, буквально у двадцяти метрах!

  у мене є товариш, якого звати ілля. він має

світлу голову, є бистрим на розум. ілля дуже чемний хлопчик. він завжди

швидко приходить на , коли я цього потребую. я також намагаюсь бути

гарним другом для нього. але чи завжди я можу ним пишатися? я вважаю, що так. ілля

- це мій близький товариш, з якого я можу брати приклад.

      чому ж я пишаюсь

своїм товаришем? я пишаюсь ним тому, що він зміг виграти важливий для нього

конкурс з ійської мови. наступного навчального року ілля поїде навчатись до ії. всього цього він досяг своїми стараннями. цього року ілля показав, як важливо

бути беручким до праці. як каже мій товариш, працелюбність – запорука успіху. якщо весь час лічити ворон, то досягти чогось не вдасться ніколи.   я

вважаю, що мій друг – гідний приклад для наслідування. саме тому я ним по-справжньому

пишаюсь!