Придумати казку про будь -яку пору року

Настає зима, і світ навколо змінюється. морозним подихом вона зачаровує природу. усе навколо завмирає. голі дерева мерзнуть на холодному вітру. тоді зима-чарівниця посилає дарує чудові білі одежі з снігового хутра, в яких їм тепло та затишно чекати на тепло. вона також встелює промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами у променях яскравого сонця. річки, озера та моря зима сковує товстою льодовою кригою, щоб вони змогли відпочити до весни. і поки природа спить, зима співає їй колискові протяжними голосами завірюхи.пам’ятає зима й про людей. їм вона дарує прекрасні візерунки на вікнах, щоб милувалися її майстерністю. вона охороняє поля на сади, ховаючи їх під снігом від промерзання. навесні той сніг розтане та напоїть землю для того, щоб вона щедро родила наступного літа. зима прикрашає міста й села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків.зима дарує нам чудові свята – новий рік та різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. для дітей зима-чарівниця влаштовує веселі забави та ігри, катання на санках, лижах, ковзанках. зима зачаровує своєю красою. коли вночі спостерігаєш, як великі сніжинки дружньо з неба та кружляють у світі ліхтарів, душа співає від радості. коли бачиш парки та ліси, засипані білим снігом, коли можеш пішки прогулятися по поверхні ріки, розумієш, що таке здатна зробити лише справжня чарівниця.

Якось несподівано і крадькома прийшла у наше село зима. білосніжна володарка зачарувала сад, гай, ліс, поле. від її подиху все навколо вкрилось інеєм. зима, напевне, притомилась. сипала снігом, сипала — а решту витрусила під лісом. коли я йшла дорогою до школи, навіть здивувалась: звідки ці горбики? і копиць ніби тут не було, і місцевість рівнинна. піду гляну на поле. там вже мала де розгулятись зима. та диво. скраю від дороги в окремих місцях видно чорні залисини. ніби хтось акуратно підмітав сніг. а в селі виглядає все по-іншому. хати зіщулились під снігом, ніби старенькі діди попахкують димом. на парканах шапочки снігу. протоптані доріжки розпові, куди попрямували господарі. село взимку не гамірне, а поважне і спокійне. лише собаки дратуються, чому так тихо, і гавкають голосно так, що інколи заснути важко. я люблю своє зимове село. як би ти не придивлявся і запам'ятовував кожен куточок, наступного дня зима обов'язково щось підмалює інакше.

Людина індивідуальна та неповторна, сама творить і свою долю, та оточуючих. по її вчинках можна визначити все: і світогляд, і поняття добра вцілому. під час війни нащі пращури, не шкодуючи власних сил, кидалися у запеклий бій. найкращою нагородою стала для них вільна від окупантів країна. цей вчинок високий і благородний викликає повагу. натомість зараз ми, люди 21 століття, абсолютно байдуже відносимося до нашої вітчизни. можливо, час уже діяти, вживати заходів просто зараз, не терпіти зневагу! наша батьківщина потребує героїчних вчинків, нових героїв!