Відредагувати речення у зимку , як немає ніякого кіна в телевізорі, сидимо з бабою на печі і читаємо

Узимку , коли по телевізору нічого не йде , ми з бабусею сидимо на печі та читаємо

1. дівчина усміхнено сказала: "який сонячний сьогодні ранок." 2. у  серця питаю: "скажи, серце, чи скоро коханий прийде? ". 3. мені лунали голоси: "невір, не бійся, не проси". 4."я не зробила є завдання", - засмученно сказала дівчинка. 5. "ти вийдеш за мене заміж? " - запитав парубок у дівчини. 6.  «піди, доню, — каже мати, — принеси води курчатам». 7.    «так хочеться бути щасливою — пристрасно промовлялала  давчинка. — та щастя нажаль мене оминає». 8.  «як у тебе пройшов день? — запитав мене петро. — день був надскладний, але я впроравдя з всіма завданнями». 9.    «не мовчи!   — обурено сказав викладач. — негайно дай мені відповідь». 10.   "негайно принеси мені води! " - кричала мати! - я втомилась тебе просити".

Один раз у бібліотеці ми побачили за вікном годівницю. до неї по черзі підлітали синиці й, схопивши насіннячко, відразу летіли ладь- а ще вони люблять сало, – почули ми за спинами голос бібліотекарки зої михайлівни. – тільки воно повинне бути несолоним, тому що птах занедужає- а хліб синиці їдять? – запитав я- и хліб, і пшоно… що дасте, то й з’їдять. зима все-таки…нам теж схотілося влаштувати годівницю птахам будинку на і. сказано – зроблено. проблем з матеріалом не виникло. для годівниці ми взяли прозору пластмасову коробку з-під печива. у її стінках по сторонах цвяхом зробили отвору, через які протягли лісочку. потім прикріпили її до поруч на і. годівниця готова. насіння синицям купили на ринку. цікаво, що там, де торгують насіннями, синиць не побачиш. там бешкетують горобці. вони зграйками підлітають до численних розкритих мішків з насіннями, виставленим на продаж, і крадуть його. коли йдеш поруч, здається, що от-от наступиш на горобця. дерева нагадують пташиний базар: вони, начебто , засіяні горобцями, які голосно кричать і навіть б’ютьсябудинку ми насипали насінь у годівницю й почали спостерігати. на відміну від базару, жодного горобця біля годівниці не було. вона відразу ж стала їдальні для синиць. вони по черзі поринали в годівницю, вистачали насіннячко й відразу летіли ладьякось прилетіли горобці. скориставшись тимчасовою відсутністю синиць, вони зграйкою впорхнули в коробку-годівницю й, розштовхуючи один одного, просто в годівниці насолоджувалися насіннями. синиці ж, як ми помітили, сі із насіннячком на галузь дерева й уже там їдять ласощіодин раз я сидів за письмовим столом, коли почув на бляшаному карнизі за вікном дріб численних пташиних лабетів. виглянувши у вікно, я побачив на карнизі синиць. перевів погляд на годівницю, а там… клювала насіння якийсь більший птах. за мінуту до нього приєдналася ще одна. вона була темно-сірої, із блакитним пером, біля хвостика ця перинка ставала білимптаха, назва яких ми не знали, наївшись, полетіли. потім ми наповнили годівницю насіннями, і хазяями їдальні на нашім і знову стали синиці. якийсь час ми не купували насінь, і годівниця пустувала. але якось, прогулюючись по парку, ми побачили більших птахів. батько помітив, що вони схожі на тих, які прилітали до нас на за насіннями я не погодився, тому що в цих птахів фарбування було світла, а в наших гостей вона була темно-сірою. але зустріч із цими птахами в парку нагадала нам про те, що, поки зима, пташина їдальня не повинна пустувати. по дорозі назад ми зайшли на ринок, купили насінь, і годівниця ожила