тополя в небо руки підійма. напевне, хоче дістати тонкими пальчиками пухнасті хмарки, що так швидко минають її. їй так хочеться обійняти тепле і ніжне сонечко, що кожен день ніжить її маленькі зелені листочки. коли до тополі навідується свіжий вітерець, вона ніжно лопоче йому про свої справи. а він тільки бешкетує, як навмисне, безтямно грається з її пляттячком і мереживним пушком, путається у волоссі. подруги-вишні тільки заздрісно у її бік, ніколи їм не дотягнутися до неї зростом. а сонечко дивиться на все з гори і тільки посміхається.
кожного дня ми відкриваємо для себе нові горизонти життя і вдосконалюємо свої навички і знання. як у наш час, коли техніка і наука з кожним днем крокують у майбутне, так і в минулому, з суспільством з консерватимними і ліберальними , твердження "вчитися ніколи не пізно" не втрачає свою актуальність.
людина, яка б вона не була, кожен день використовує безліч інформації. і що буде, коли вона вирішить, що їй досить навчатись і що вона вже розумна? а буде те, що вона просто втратить своє розуміння реальності. вона не знатиме нових слів, які кожного дня збагачують нашу мову, не вмітиме користуватися новою технікою, яка активно входить у повсякденний побут. тобто, почнеться її деградація. а кому це потрібно?
отже, ми маємо кожного дня навчатись і пізнавати щось нове. тільки тоді ми здобудемо справжі знання і будемо жити в гармонії зі світом.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Провідміняйте свої прізвище ім.’я по батькові.тетяна валентинівна шоколенко