Треба підкреслити і пояснити орфограму у словах: розкішні, посаджені, не промовлені, і, і !

Петрусь (попельський петро) - головний герой твору. п. народився в багатій родині поміщика. з народження він був сліпим. мати, дізнавшись про сліпоту п., намагалася оточити сина зайвою опікою і увагою. вона прагнула його, пестити і леліяти. але дядько п., максим, що втратив на війні ногу, зажадав, щоб до хлопчика не виявляли "дурну дбайливість". на думку максима, п. повинен був сам пристосовуватися до життя. і в подальшому дядько лишався тяжким і добрим другом хлопчика. він не дозволяв п. відчувати свою неповноцінність. герой з дитинства займався музикою, розвиваючи і збагачуючи свій духовний світ. п. виріс повноцінним, духовно багатим і талановитою людиною. в кінці твору він постає перед читачем щасливим чоловіком і батьком зрячого сина. ставши відомим піаністом, п. заворожує своєю грою величезний зал.

чому я пишаюся своїм товаришем?

      мого найкращого друга звати богдан. він навчається у 6-а класі. ми завжди граємося з ним на перервах.

      я пишаюся своїм другом, бо він – люблячий син. богдан є вдома по господарству. він миє посуд і пасе птицю влітку. завжди питає дозволу у мами, коли йде на вулицю.

    до речі, богдан любить своїх дідуся і бабусю. він часто провідує їх та є чим може. з дідусем ходить в ліс по дрова, влітку – по малину та ожину, а восени – по гриби. бабуся йому розказує різні цікаві історії, а він з нею ділиться своїми секретами.

      богдан – чесний. він завжди говорить правду, і мене навчає робити так само.

        я пишаюся своїм другом, бо він чуйний. одного разу богдан знайшов поза школою приблудне кошеня, нагодував його та запропонував побудувати йому будку. він приносив йому їсти, а згодом забрав додому.

      отже,  я пишаюся своїм другом богданом, бо він для мене найкращий!