Відгадайте загадки: 1. стоїть дах на дровах, за землю хапає. 2. хоч не літак, а крилатий, без крил не може працювати.

1.вітряк 2.також вітряк

(вот держы )українська мова-це моя найрідніша,найкоханіша мова.нею розмовляють мої   батьки,друзі,однокласники,рідні.кожне її слово чарівне і неповторне, мов життєдайне джерело,що дає наснагу іншим жити далі.але є слова,що наскрізь пронизані жалем,болем,образою.та все ж таки є й такі слова,що розтоплять будь-яке крижане серце,дозволять йому цвісти від радості.я тебе люблю.три слова.а скільки в них тепла і щастя! адже так добре,коли нас не забувають, нам знати,що ми комусь потрібні.дякую…так прекрасно чути від людини слова вдячності,адже розумієш,що ти зробив добре діло-допоміг ближньому.ти дуже гарна…нам завжди приємно чути компліменти! саме без цих слів я не можу уявити своєї мови-найкращої,наймилішої,найріднішої у світі.

Відповідь:

Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток, обов»язково залишиться у творчості людини.

Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати у чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання і кожен дотик кохання чи розчарування у житті цієї, на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.

Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.

Пояснення: