Приказки присливя добавити слова .1. рука довга. 2. буде то й очерет не виросте.3.батога з не сплетеш.4.припав як муха до . 5.бида докучить але й научить.6.заєць вид а жаба вид тикає . 7. ні з того ні з .8.смола до не пристає.

1-дуба 2-дощу 3-куща 4-меду 5-розуму 6-вогню 7-ніжина 8-піску

Жила собі на світі осінь зима весна та літо! всі ці пори року не дружили між собою а було літо зима посилала холод коли зима ..літо посилає спеку. від цього сумували осінь і весна. ось тоді весна подумала після літа йде осінь нехай вона захворіє і тоді зима і літо об'є наслала весна на осінь тоді коли осінь почала розкидати свої золоті листочки вона побачила що листочки не жовті а чорні .вона не мала вибору і сіла тай заплакала .весна побачила це і скликала зиму і літо перше вони не хотіли але пізніше все таке вони знищили хворобу осені .коли осінь це побачила вона зраділа і послала на світ теплий дощик і золоті листочки. від тоді всі пори року живуть та горя не знають!

час минає. секунда за ми старішаємо. час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке.людина не замислюэться, що для неї гроші це спосіб нормального прожиття. а дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом — марнування і не цінування власного життя. а роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків.

народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.

все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.

завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини