Твір на тему: київ-столиця україни 3-4 абзаци

Місто київ — це найстаріше і найкраще українське місто. йому понад півтори тисячі років. воно завжди було головним містом україни. є легенда, що його заснували три брати — кий, щек, хорив та їх сестра либідь. стали вони над дніпром і найстарший сказав, що тут вони закладуть місто для себе і приїжджих купців. і назвали його київ. стоїть він зараз на крутих зелених косогорах, над голубим роздоллям старого дніпра-славути, древній і вічно молодий, підіймається над століттями, ніби могутній дуб. він і тепер столиця нашої держави — україни. київ по праву називають містом стародавньої культури, чудесним архітектурним пам'ятником нашої славної героїчної історії, овіяним сивою старовиною, поетичними переказами, чудовими . багато в місті церков, серед них такі уславлені, як собор святого володимира, софіївський собор, києво-печерська лавра. вони є всесвітньо відомими пам'ятниками слов'янської культури. в місті багато музеїв, театрів, пам'ятників та історичних місць. коли ми промовляємо «київ», одразу приходять на пам'ять слова «хрещатик» та «каштани». хрещатик — це головна вулиця столиці. є легенда, що цю назву вона отримала тому, що колись під час хрещення русі по ній ішли люди до дніпра. каштани теж є символом києва. вони є на гербі міста, про них співають пісні. навесні, коли розпускаються бруньки, вони стоять, наче прикрашені свічками. такі величні, тріумфальні, несуть каштани свої віти, уквітчані білими суцвіттями. в києві живе і працює президент україни. там же працює верховна рада. київ — мозок і серце нашої країни, наша краса і гордість

Осінній ранок настає повільно. лежачи в ліжку, я спостерігаю, як у вікні поступово розгорається ранкове світло. воно бліде і неяскраве, не те, що влітку. влітку сонячні промені так і б'ють у вікно. а тут не зрозумієш, розвиднілось вже чи ні. похмуро осіннім ранком. а ще холодно. якщо опівдні може пригріти сонечко, то вранці точно не помилишся з часом року. осінь є осінь: вона зустрічає вогкістю, зябкістью, вогким вітром. але сьогоднішній ранок тихий. тільки листя тремтять на дереві за вікном. вони ще зелені, але без яскравого сонячного світла блідими. у такий ранок всі кольори на вулиці стають якимись неяскравими. у цьому є своя краса, я розумію. немає зайвої строкатості, наприклад. але особисто мені така пора року подобається. починаєш цінувати ій затишок і теплу ковдру, з-під якої не хочеться вилазити. моя мама обожнює на вихідних відлежуватися в ліжку з самого ранку, під теплим пледом. не тому, що вона лінива, а тому, що їй так затишно. таке ось осіннє проведення часу для дорослих. я, наприклад, все одно в ліжку не влежу! мені хочеться на вулицю погуляти, побігати на вітрі. а вона заварює каву, додає туди молоко і ставить на коліна ноутбук. але сьогодні п'ятниця - треба йти до школи. повітря на вулиці холодне, чисте і свіже. воно бадьорить і вливає сили. за це я люблю осінь. хочеться прямо вдихати його! над головою кричать зграї птахів, а в іншому природа мовчить. чути тільки шум міста. але я не сумую осіннім ранком. я йду в школу, а там мої друзі. у школі шумно і весело, поки, звичайно, всіх не загнали за парти.

Мова - це важливий чинник, який формує власну особистість кожної людини. саме з мови ми можемо дізнатися, якими людьми ми є і чи можна назвати нас особистістю. бути особистістю- дуже важлива річ у нашому житті. мова є нам розуміти людей, дає змогу нам спілкуватися зі всіма. мова, але не будь-яка, а рідна, власна, своя, - це засіб вираження особистості. послухавши мову тієї чи іншої людини, можна зрозуміти, якою вона є у житті, її вчинки, зокрема і характер. мова з дитинства формує особистість. тому з самого малку навчайте дитину рідної мови, а не чужої і ви не пошкодуєте, адже вона стане справжньою особисті!