Як здорово, що ми сьогодні пішли на стадіон - сказав коля. - чому це? - запитав сашко. - як це, чому, ти хіба не знаєш,що в команді факел грав мій старший брат. я хочу стати футболістом як він. - і я теж, адже його команда виграла матч. - а чому ти раніше не грав у футбол ? - запитав сашко. - раніше я був шестикласником, а тепер семикласник і можна вже записатися в гурток майбутніх футболістів.- відповів коля. так хлопці по дорозі додому розмовляли як завтра,після школи обов'язково підуть на тренування з футболу. представляли як вони виростуть і стануть знаминитыми футболістами.
potapin
10.03.2020
Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення. прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні. приклади прийменників: первинні: без, в, від, для, по, через, при, над, під, до, з, ; вторинні: задля, з-під, із-за, поза, щодо; утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з , у зв'язку, завдяки, незважаючи на тощо. прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками), причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком) (без, до, крізь, деякі — з двома (над, перед, під, ), а то й з трьома (в, з, за '). правопис прийменників в російській та українській мовах є вельми подібним і, як правило, великих ускладнень під час перекладу не викликає. зверніть увагу: можливе сплутування прийменників з префіксами), наприклад: без дороги — бездоріжжя, попід вікнами — попідвіконню, з боку друзів — збоку, з початку місяця — спочатку; складні прийменники, утворені з прийменника з (із), пишуться через дефіс, наприклад: з-за, з-над, з-поза, з-під, з-попід, з-серед;