Скласти словосполучення зі словами завести, перевести, відвести, довести,

Треба перевести тачку.треба до бабусі пиріжки.відвеземо мамі квіти.довести цукерки додому.

Поиск твір-опис зовнішності людини. 6 клас твір розміщено в шкільні твори для 6 класу від tvir в среда 29 июля моя бабуся. я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. вони вказують на те, що раніше вона була красунею. особливо мені подобаються її очі. в її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівається. коли б я не приїхала, на бабусі була біленька хусточка, яка різко відтіняла чорні брови і засмагле обличчя. іноді хусточка зсувалася набік, і з-під неї вибивалося пасмо сивого волосся. бабуся знає багато казок, і мені подобається слухати її тиху неквапну оповідь. ось така вона, моя люба бабуся. мій товариш. кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. і це справді так. я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. на вигляд він звичайний хлопець. обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. ніс прямий. широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. з-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. очі стають гнівними і пронизливими. товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.

Первую ноч. он пр.вел возле порожистой р.ч.нки да чересчур загл.делся

на играющую на в.черней з.ре рыб.шку. Н.члег под открытым небом под

зв.здами вошел у него в пр.вычку. Питался он сухарями ра(з,с)мочен.ыми в

руч.е п.ч.ной к.ртошкой яг. дами.

Он был (по)настоящ.му счас.лив. (Ни)к.гда прежде (не)доставляли ему

стол.ко радости такие пустяки, как запах дыма, ш.рох падающей с дер.ва

сухой годней ш.шки полыхающая на со.нце рябина. К.гда он по

утрам слышал прощал.ные песни журавлей у не.о на гл.зах выступали сл.зы.

Объяснение: