5. від прикметників донецький, харківський, словацький, одеський, панський, козацький утворіть іменники за суфікса -ин- 6. зіставте пари слів. укажіть стрілкою, яке з них твірне, яке похідне : а) блакитний блакить; б) бігати біг; в) мудрий мудрець

Донеччина, харківщина, словаччина, одещина, панщина, козаччина.

людина завжди шукає шляхів жити в гармонії з навколишнім світом, але їй не завжди це вдається. чому ж інколи так складно знайти спільну мову з оточуючими і як відновити злагоду душ? мабуть, найточніше на це запитання змогли б відповісти психологи, але в нашому житті й так забагато буденності, то чому б не пошукати відповіді на це запитання в літературі?

українська література, на мою думку, дає чудову можливість розглянути психологію особистості з погляду творчої людини, наблизитись до світобачення людей, які по-особливому бачать наш світ. серед українських поетів, які виокремлювали у своїх поезіях проблему втрати людиною душевної гармонії та способів її повернення, — павло тичина, євген плужник, максим рильський. ліричні герої їхніх творів у пошуках власного «я», у спробах виокремити цю невловиму субстанцію, намагаються знайти гармонію.

у своєму вірші «молюсь і вірю» максим рильський захоплюється неймовірною красою навколишнього світу. ліричний герой знаходить те, що захоплює його душу, але водночас дарує йому спокій. вірш починається словами: «молюсь і ві» молитва ж має сакральне значення, віруючі люди вважають, що особливий порядок слів у ній може встановити зв’язок з богом. вірять, що молячись, людина знаходить умиротворення, заспокоює свою душу. я вважаю, що таким чином ліричний герой знайшов гармонію душі із зовнішнім світом: висловлюючи свої думки, виговорюючись, він відмежувався від буденних проблем і звертав увагу на чарівний світ навколо нього, таким чином повернувши спокій і гармонію у своє життя.

у творчості павла тичини є чимало поезій, які вражають своєю проникливістю, чуттєвістю, музикальністю. читаючи його вірші, відкриваєш для себе світогляд непересічної особистості, який вражає: поет спирався на «філософію серця» сковороди: кордоцентризм, духовне багатство душі і її космічний вимір, трактування людини як божественно одухотвореної природи, пантеїзм, вітаїстичну концепцію життя. особливо помітно це в його збірці віршів «сонячні кларнети», де кожен вірш — гімн життю, пошуки й віднаходження гармонії. зокрема, його поезія «подивилась ясно — заспівали скрипки» точно описує стан людини, коли вона втрачає гармонію не тільки з навколишнім світом, але і її внутрішній світ зазнає дисгармонії. що ж потрібно людині, коли її душа «в чорному акорді»? здається, відповідь очевидна: йому потрібні ті «сонячні очі» поряд, щоб променями-віями зігрівали його душу.

євген плужник присвятив цілу збірку віршів гармонії всесвіту — «рівновага». кожен вірш — ода красі навколишнього світу. надзвичайно прониклива його поезія «ніч… а човен, як срібний птах». автор ніби закликає читача не шукати чогось надзвичайного далеко, усе прекрасне навколо нас, варто тільки звернути на це увагу. якщо ми будемо роззиратися, не летіти десь у шаленому ритмі, то зможемо віднайти той спокій і ту гармонію: «…не лети… мій ненадійний човен».

завжди важливо жити в гармонії із всесвітом, знаходити спільну мову з оточуючими. для цього потрібно знайти те, що зможе заспокоювати душу, підтримувати життєвий тонус і приносити задоволення.

Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. і все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі. у майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, завчаючи інформацію з підручників. замість цього буде так: біологію, наприклад, вони вчитимуть на природі, кожен вид рослин чи тварин можна буде побачити вживу, а паралельно буде пояснюватися теоретичний матеріал. іноземні мови вивчатимуться в країнах, де на них говорять. учнів з учителем вивезуть, наприклад, у ію на півроку, і вони швидко навчаться говорити ійською в процесі спілкування з ійцями. а найкраще таким чином вивчати ію! якщо уявити, що ультра швидкісний транспорт вже винайшли, то за урок можна побувати на двох континентах! а ще у школі майбутнього можна вибрати напрям навчання з п’ятого класу. якщо в тебе добре з мовами та літературою, йдеш у гуманітарний клас, розбираєшся в і та фізиці – в і так далі. це є школярам познати свої здібності та правильно обрати майбутню професію. , в майбутньому шкільних оцінок не буде. тому що учні не просто зубритимуть підручники та будуть розв’язувати ті ж самі і, а виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, а результатами ділитимуться на святкових конференціях. їм вчителя, які будуть багато займатися індивідуально. я впевнена, така школа буде всім подобатися. нікого не треба буде примушувати відвідувати її, ніхто не захоче пропустити жодного заняття, тому що вчитися там буде дуже цікаво. а ще я сподіваюся, що реальна школа майбутнього буде навіть краще, ніж я уявляю.