Звуковий запис денний, останній, джем дзьб дзенькіт

Денний [д е н: и й] - 6б., 5зв., 2скл. останній [ о с т а н': і й] - 8б., 7 зв., 3 скл. джем [ дж е м] - 4б., 3 зв., 1 скл дзьоб [ дз' о б] - 5 б., 3зв., 1скл дзенькіт [ дз е н' к' і т] - 8б., 6 зв., 2 скл

- доброго дня, лікарю.

- доброго дня! чим я можу вам ? на що скаржитеся?

- постійна слабкість, хочеться спати.

- кожному потрібно підтримувати свою форму: займатися фізичними вправами, робити зарядку. нинішнє покоління постійно забуває про це. тому і виникають такі проблемі як слабкість, . тому тобі обов'язково ходити на одну або краще дві спортивні секції!

- що ви скажите про моє постійне бажання спати?

- постійно просто почати лягати спати рівно о дев'ятій і менше часу проводити за комп'ютером та телевізором.

- також я постійно відчуваю дискомфорт у животі.

- це все залежить від харчування. потрібно виключити із раціону жирну   іжу, фаст-фуд, газовані та солодкі напої, кондитерські вироби, збільшити вживання фруктів, овочів і продуктів багатих на білки та протеїни.

- дякую, буду дотримуватися ваших порад!

- і останнє, що я хочу сказати, проводь більше часу на вулиці. дихаючи свіжим повітрям у лісах, парках, лісосмугах і все буде добре!

- щиро дякую! до побачення!

- бувай здоровим! був радим тобі ! хай щастить!

Всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи. морозно. сніг хрумає і вискрипує під ногами. і якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки. дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. у лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. а зовсім поряд цвірінькає синичка. на прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко. ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. ось і чиїсь сліди на чистому снігу. хто ж тут бігав? скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці. сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні по снігу між мовчазних дерев. небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця. вечоріє, становиться значно холодніше. а я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. і тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. на добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!