Будь ласка, іть с дуже дякую! запишить дієприсливники: а) ті, що пишуться з не окремо; б) ті, що пишуться з не разом (не)навидячи, (не)навчившись, (не)хтуючи, (не)аплодуючи, (не)обминаючи, (не)дбаючи, (не)наївшись, (не)волячи, (не)ізолювавши, (не)маршируючи, (не)малюючи, (не)інтригуючи, (не)сходячи, (не)зчувшись, (не)рвуючи, (не)цінуючи, (не)іскрячись. якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних дієприслівників, що пишуться з не окремо, складеться початок прислів'я: " і камінь мохом обростає".

Разом (ті, що без не не вживаються, напр., нехтуючи, бо слова хтуючи немає) окремо не навчившись не аплодуючи не обминаючи не дбаючи не наївшись не ізолювавши не маршируючи не малюючи не інтригуючи не сходячи не цінуючи не іскрячись на однім місці і камінь мохом обростає

Цвірінькнути

 

Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам'ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:

"Зоре моя вечірняя"

Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Вітки розпустила,

А над самою водою

Верба похилилась.

Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.

Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю — яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.

А більше всього мені подобається мамин голос — тихий, сумний, рідний. І я відразу хочу їй чимось до або її втішити. Адже вона — моя найрідніша людина!

Объяснение:

Объяснение:

Коли за вiкном вже вечорiло і усі люди зібралися по домівкам і займалися своїми справами, ми з мамою сиділи на кухні.Мама готовила свій фірмовий пиріг і я їй до Та ми заговорилися.

- Мама, а які тобі подобаються пісні? - промовила я.

-Ой,донечко, різні-різні пісні мені подобаються. - з посмішкою відповіла Мама.

- А який жанр тобі більш подобається?Мій улюблений це кантрі.

- Да взагалі то не помічала. Якщо обирати з жанру то ,я думаю, класична музика . - задумчиво відповіла Мама.

- Зрозуміло.Мама, а яка в тебе улюблена пісня? - запитала я.

- Ох... моя найулюбленіша пісня Зеленооке таксі.. - відповіла Мама.

- А чому?

- Під цю пісню ми з твоїм батьком познайомилися, тому вона мені дуже запам‘яталась і досі моя улюблена. - відповіла з щирою посмішкою Мама.

- Нічого собі! Як цікаво.

- Так,пісні завжди нагадують нас про щось хороше, нагадує старі добрі часи.

- Так, матуся, я з тобою згодна!

Після чого ми разом накрили на стіл і позвали до столу сім’ю.