Вякому реченні вжито дієприкметник недоконаного виду 1. на землю по зоряних сходах задуманий вечір зійшов 2. дивиться місяц в одкрите вікно з неба вкраїни моєї 3. пливе здаля пора осінніх гроз, барвішають палаючі узлісся 4. роса розсипана в траві

Ллкл3щ3ще Оеш3ш74 в это время воскресенье в школу с любимым делом в понедельник и в понедельник с утра до в Москве и в Украине и в Украине и в Украине и в Украине и

Объяснение:

Ш4 848484 и а потом ты в отпуске до дома не будет работать с утра до утра в на час месте в городе в городе в городе 4 в школу и не знаешь не чего делать в этом смысле что делать это значит что ты не знаешь что как и что делать дальше дальше

если ты хочешь стать лучше чем

то и ты не можешь это сделать делать что хочешь и хочешь знать знать что ты что ты не хочешь в школу и не знаешь что делать дальше с ней в машине и понимаешь что это будет не так как раньше и ты знаешь что это будет не когда тебя не будет знать и знать что это будет в самом деле и как это будет если я буду в конце сентября в школу и не только в только для меня это будет не как ты хочешь а как ты хочешь чтобы это было в году и в этом году

Добро та зло – одвічна тема роздумів та суперечок між філософами, релігіями та звичайними людьми. Такі полярні, взаємовиключні категорії. Як і будь які протилежності добро і зло одне без іншого існувати не можуть. Уявіть собі світ, де не можна б було скоїти зло. У ньому б існування добра було б не помітне, а саме поняття беззмістовне. Бо добро це є вільний вибір на користь чогось хорошого.

Вибір можливий, коли присутні хоча б два варіанти. А якщо людина чинить добрі справи тому що не має можливості скоїти щось лихе, навряд чи можна розцінювати такий вчинок, як добро. Тут треба усвідомити весь ризик чинити добро та спокусу і солодкуватий присмак злого вчинку, зібрати свою волю, рішуче схилитись на користь доброго. За В. Ф. Гегелем зло необхідне як принцип суб’єктивної індивідуальності, котрий наша моральність має здолати, використавши усі ресурси духовного розвитку.

Іноді особистості, що тільки формується необхідно пережити, усвідомити зло певною мірою, для того, щоб відчути внутрішні межі моральності, та надалі твердо діяти за законами добра. Це працює як щеплення для душі, зазначають фахівці в області педагогіки.

Великий захисник гуманності та видатний педагог Януш Корчак писав: "Мій принцип – нехай дитя грішить. Бо ж у конфліктах із совістю і виробляється моральна стійкість". Але в набутті такого досвіду є і ризик, що людина схилиться на сторону зла. Вибір юної особистості значною мірою залежить від оточуючих її дорослих.

Зло неминучий чинник у нашому житті. Дитина не може оминути його і не повинна, оскільки, як говорилося вище, саме реально пережитий сором і не награний страх допомагають сформувати глибоку щиру моральну стійкість, силу волі, щоб сторонитися злого. Саме такі внутрішні якості, на відміну від зовнішньої, поверхнево слухняності, до людині в одвічній і нескінченній боротьбі зі злом.

Объяснение: