Твір опис місцевості на тему вулиця мого дитинства

Моя вулиця зимовим вечором.великими пластівцями сиплеться сніг, покриваючи тротуар та проїжджу частину вулиці, дахи будинків, гаражів, осі на гілках дерев. я виходжу зі свого під'ї тьмяно світить одинокий ліхтар, навколо нього в'ються сніжинки. йду серед дев'ятиповерхових сірих будинків, що вражають своєю одноманітністю і сумовитістю.ще тільки шість годин вечора, але вже темно. світяться вікна будівель. там, за вікнами, своє життя, свій маленький світ. мені подобається, проходячи повз будинки, спостерігати за вікнами: різні штори, вигадливі, з мереживами, сучасні жалюзі, різні кольори и різне світло. світиться вікно – значить, кипить життя, значить, там тепло і затишно.ось попереду шістнадцятиповерховий будинок . на тлі дев'ятиповерхівок він виглядає своєрідною свічкою. на першому поверсі комерційна аптека, в прибудові зоомагазин з вивіскою – котом ваською, який лежить на прилавку.потім ще одна схожа будівля з кафе на першому поверсі і знову будинки, будинки. все це справа, а зліва проспект з автомобілями, які нескінченно, навіть вночі, снують туди-сюди. іноді здається: не будь світлофорів, не зміг би перейти на протилежний бік вулиці – так багато машин. світлофор змушує цей потік на хвилину призупинитися, щоб дати пі можливість перейти вулицю. і знову шум, світло фар. рух, рух, рух. це моя вулиця. рідна вулиця зимовим вечором. сучасна, галаслива, така, як і багато інших в нашому місті, але така рідна і неповторна для мене.

друзі, товариші, брати по духу, а не по крові… хоча це не родичі і не наші кохані, але їхня доля дуже тісно пов’язана з нашою. вони нас підтримують, порадою чи вчинками, сприймають нас таким як ми є, у них є чого повчитися. іноді вони навіть більше знають про нас, ніж родичі.

скільки про дружбу вже написано сторінок, знято стрічок та й просто сказано, але завжди знайдеться щось іще, що можна сказати, написати, чи зробити в ім’я дружби. ще здавна дружбу прославляють, і, що цікаво: не тільки між людьми, а й дружбу людей з тваринами. особливо серед тварин виділяють собак, скільки вже було таких прикладів, особливо під час війни. собаки проявляли мужність і рятували своїх хазяїв від, здавалося б, неминучої гибелі.

тож без дружби нікуди. я дуже ціную своїх друзів. по-перше, за їх відданість. я в них абсолютно впевнений. впевнений, що вони мені не зрадять, що вони відверті зі мною.

Одного лiтнього вечора я йшов з . ми з другом наловили багато малих пiчкурiв. половину узяв я, а iншу половину взяв мiй друг. ми попрощались i пiшли додому. мiй будинок був далеченько, i щоб скоротити шлях я вирiшив пiти через поле. iду, iду собi, i тут бачу, у кущах щось ворухнулось! я трiшки злякавсь, та наважився подивитись, що то таке. пiдхожу, дивлюся, а у тих кущах сидить щось лисе, бенькате, десь з пiвметра зросту. я дуже злякавсь, менi здалося, до я ще нiколи так не бiгав! через декiлька хвилин я вже був у дома увесь захеканий. i тут я згадав про рибу. та повернутися туди, у тi клятi кущi не наращивая. i кому я тiльки це не розповiдав, нiхто менi не вiрив: -)