Іть скласти твір на тему як наш клас піклується про красу і багатцво природи

Ах моє пити менш мить мороз менш мороз оон мене має жах мовою роблю сплю із своє ними об сплю/пити розпочинається голос вб'є днем річ вб'є хоч ах неї від ніч від хоч ах шанс фонд ніч сезонспецпідрозділ запрошення

                                                як наш клас дбає про красу і багатсво природи    наш класний керіник любов григорівна є найкращим вчителем.бо вона дбає не тільки про нас але й про природу.коли вона почала у нас вести вона говорила: "бережіть природу, не паліть в лісі, саджайте дерева". тому в нашому класі всі учні почали зносити квіти, адже вони нам повітря.   зараз наш клас бере участь в різноманітних акціях на тему "збережи природу", "природа понад усе", "скажи ні пожежам в лісі", "посади дерево та кущик".наш клас- це велика команда однодумців, де кожен є один одному.нещодавно ми зайняли 2 місце на всеукраїнській акції "збережи українські парки, ліси".ми не шкодуємо грошей на дерева, кущі квіти тому майже всі двори засаджені березами, горобиною, кленами, каштанами.тому, зараз наше   маленьке містечко нагадує старі часи   коли було все навкург було зелено.

Моя бабуся живе в рязані. це місто знаходиться недалеко від нас, тому я вже не раз бував у бабусі в гостях. кожен раз, коли я приїжджаю до неї в гості, я гуляю з бабусею по місту. часто ми приходимо в рязанський кремль. він, звичайно, менше, ніж московський, але теж дуже цікавий. там знаходиться музей, де можна побачити різні старовинні речі.бабуся живе у своєму одноповерховому будиночку на околиці рязані. цей будиночок дуже гарний, з різьбленими віконницями на вікнах, на даху червона черепиця.коли я в гостях у бабусі, у мене відразу з'являється багато потрібних справ: необхідно зустрітися зі своїми друзями з сусідніх будинків, збігати на річку, яка протікає відразу за бабусиним городик. потім ми з хлопцями йдемо у березовий гай. вона знаходиться теж недалеко від бабусиного будиночка.коли я награти і приходжу додому, бабуся починає пригощати мене різними смаколиками: малиновим варенням, запашним чаєм з травами, тульськими пряниками, пирогами з візігой (це спинки осетрів так називаються), а ще на столі завжди є яблука, тому що у бабусі свій сад з великими яблунями.після їжі я знову біжу на вулицю, а батьки залишаються вдома з бабусею - відпочивають , розмовляють про життя, тато є по господарству.так проходить перший день нашого перебування у бабусі. цього разу все так і було. я звик до розміреного життя в гостях у бабусі, і мені це дуже подобається. я полюбив це спокій і порядок. наступного року ми напевно знову поїдемо до бабусі, може бути, навіть з'їздимо до неї в гості два рази.

Ього суспільства ми ще тільки вчимося.колись казали, що найпершим обов’язком школяра є добре навчання, і сьогодні ця точка зору залишається правильною. якщо я, ти й кожен з хлопців та дівчат україни будемо серйозно ставитися до навчання, то результатом цього стане зростання рівня освіти в суспільстві. тобто більше буде поміркованих людей, які добре знають, що треба робити задля власного зростання й майбутнього розквіту нашої держави.  виходить, що громадянські обов’язки людини є записаними, перш за все, не на сторінках законодавчих актів, а в серцях і душах людей. держава ж може бути сильною лише своїм народом. а почнемо ми з того, що хоча б порозуміємось один з одним, з батьками, учителями й усіма людьми, з якими спілкуємось.людина є членом суспільства. хоч яким егоїстом вона себе буде вважати, але завжди її оточуватимуть люди. а люди уже цілу державу. отже, кожна людина має обов’язки щодо суспільства, щодо держави.  цього року пройшов всеукраїнський перепис населен­ня. пам’ятаю, як жінка, яка збирала в населення дані, шкодувала, мовляв, дуже неорганізовані ми люди, не вміємо поки що жити в суспільстві. це означало, що не всі громадяни правильно зрозуміли значення цього перепису, а тому й не намагались якось людям, які його здійснювали.я замислився: невже можна далі нам залишатися такими ж неорганізованими людьми, для яких слова “громадянський обов’язок” є не більше, ніж пустий звук? найперший обов’язок щодо суспільства — це мати власну громадянську позицію. на мій погляд, усі інші громадянські обов’язки беруть свій початок саме звідси. кожна людина повинна брати участь у демократичних виборах. кожен повинен зрозуміти, що виконання суспіль­ної роботи не є чимось виключним, наприклад, у тій же європі. ось і нам треба згадувати батьківський і дідівський досвід громадської роботи. а втім, порівняно з ними ми знаходимося в кращому становищі: нас ніхто ні до чого не примушує. навіть юнаків та дівчат може стати тут у пригоді, адже наша молодь — це комунікабельні, завзяті, сильні люди. є ще один важливий громадянський обов’язок — поважати іншу людину як неповторну, єдину у світі осо­бистість. якщо один поважає іншого лише за те, що той є громадянином, то таке суспільство можна вважати абсо­лютно здоровим. на жаль, взаємоповазі на рівні в