Написати новорічний лист (7-10 речень)

Дорогий дід мороз! я весь цей рік намагався (намагалася) старанно вчитися слухати батьків а дальше вруби уяву

Зараз січень-середина зими. зранку світить яскраве сонце на блакитному чистому небі. сніг переливається різнобарвною веселкою, легкий морозець. у такий день приємно стати на лижі і піти до зимового казкового лісу. тут надзвичайно тихо.таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. дмухнув легкий вітерець, з найближчою гілки осипався сніг. пролетіла велика ворона і змахнула сніг на доріжку. я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією суворою та казковою красою. здається, все завмерло навколо, але це оманливе враження. десь на верхівці сосни метушиться білка, далеко прошмигнув заєць-біляк. зима диктує свої закони, але життя не зупиняється ні на хвилину, мешканці лісу зайняті своєю повсякденною роботою. я теж іду додому-пора готуватися до навчального тижня. розпал зими. холодно, вітряно. як добре, що сьогодні неділя і не треба нікуди виходити. я підійшла до вікна, щоб подивитися температуру на градуснику. мінус десять. навіть здригнулась, подумки уявила, як пробирає до кісток цей пронизливий вітер. у нас під вікном росте горобина. вона помітно розгойдується під натиском вітру. раптом її обліпила зграя снігурів. вони діловито розсілися на гілках, озирнулися на всі боки і стали клювати яскраві соковиті ягоди. дерево велике, яскраво-червоних кистей достатньо, тому птахи не метушаться, всім вистачає. снігурі наклювалися вдосталь і вип’ятили яскраво-червоні грудки, як на виставці. напевно, вони чекали команди ватажка. відпочивши після ситного обіду, птахи відлетіли. а я здивувалася-дерево було сіре, не залишилося жодного червоного грона. як добре, що є такі зимові їдальні для наших птахів!

«айвенго» - це історичний роман. але вивчати по ньому історію, мабуть, не слід. цей роман є відтворенням пам'яті про події, а не самих подій. а спогади завжди якоюсь мірою викривлені. і з цим нічого не вдієш.  через те навіть справжні історичні особи не такі, як були. король річард або його брат, наприклад. перекривлені авторською волею і легендарні герої робін гуд та його весела компанія. а про тих, хто створений авторською уявою, нема що й казати.  цікаво спостерігати за розмаїттям подій, які щедро подав автор у романі. тут усього багато. ось приходить в батьківський дім ніким не впізнаний син. його впізнають тільки раби — як колись одіссея. повертається без почту і пишноти законний король, владу якого визнають тільки веселі розбійники робін гуда. домагається кохання прекрасної єврейки лицар храму. інший лицар захоплює у полон свого пораненого та осіб, які його .  ось на такі події багата книга. все це, напевно, навмисно перебільшено, але так треба для того, щоб читач змії пристати на той чи інший бік. і ми, знаючи достеменно, що все це фантазія автора, обираємо свою позицію у інтригах, які розпочинають принц джон та його прибічники.  письменник чітко дає нам зрозуміти, хто йому любий, а хто осоружний.  річард левине серце — справжній герой і король усіх ійців. навіть тих, хто тихесенько ласує дичиною у заповідних лісах. усе найкраще,втілено в ньому. а протистоїть йому рідний брат, який не любить свого народу та боїться його. джон постає як іноземець, якому потрібні лише здобич і влада.  хрестоносець айвенго, який все зробив для визволення святого гроба і захисту свого сюзерена, протистоїть храмовнику, для якого нема нічого святого, крім його власних бажань та багатства.  можна продовжити це співставлення, але, мабуть, досить. краще сказати, що ці люди за будь-яких умов не зможуть домовитися. як вода і вогонь.  саме тому їхня війна буде жорстокою. перший час перевагу матимуть темні сили. так завжди буває. вони перші удару у вигідний для них час. жодні моральні правила їм не заважають. але зло завжди обертається проти того, хто його скоїв.  так сталося і в романі вальтера скотта.  як завжди у пригодницьких романах, порок має бути покараний ще за життя добрих героїв. тоді читач сам, можливо, повстане проти чла, із яким кожний із нас зіштовхується у житті. проте це вже інша пригода й інша історія.