** укажіть складнопідрядні(2 речення), з однорідною підрядністю. а) чекаю дня, коли тобі скажу, що ця строфа нарешті досконала. б) я люблю, щоб сонце гріло, щобгукали скрізь громи. в) ніколи я не знав, яктяжко жить без солов'я , що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким. г) коли посивіла моя голова, коли вщухли пристрасті, коли день почорнів, відчув я свою самотні *позначте скланосурядне речення . а) дитинство все казковим видається-не збіднюйте ж душі його красу! б) пам'ятай , що лекго нам усім буває сплутать щирістьпідступність в) підлота не прямує напролом, а , як вовчиця, йде вночі на лови. г) нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє.

Г)коли посивіламоя друге я не знаю

На світі є багато різних цікавих професій. та для себе я вже давно обрала "свою". я давно мрію стати ветеринаром.мені дуже подобається доглядати за тваринами.я сильно засмучуюся, коли вони хворіють. ось наприклад, влітку я проводжу канікули у бабусі в селі, а вона має чимале господарство. і всім час від часу необхідна моя .то песику колючка в лапку залізла, то курчатко необхідно пігулками нагодувати. та коли вони виліковуються - моїй радості немає меж. мабуть, саме через це я хочу стати ветеринаром

Любов до рідної мови, любов до рідної батьківщини — невіддільні поняття. вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.  мова — це душа народу. немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.  мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.  українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. за часів київської русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. але шлях нашої мови був тернистим. скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів петра першого! у 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. з ужитку виганялися рідні до болю слова. російський цар хотів, щоб люди забули, що таке запорозька січ, україна,   xix століття, означене в історії європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. мова вмирала. діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово тараса шевченка. але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. до розряду заборонених потрапили твори івана франка, лесі українки, івана нечуя-левицького, панаса мирного.