Не люблю сидіти у вільний час удома. У вихідні намагаюся хоч трохи помандрувати. Звичайно, мені ще не дозволяють їздити кудись далеко без дорослих. Але до бабусі в село електричкою їжджу вже й сам. Усе потрібне в дорогу готую ще звечора. І ось настає субота. Встаю о п'ятій ранку і їду першою електричкою. І вже о восьмій годині підходжу до бабусиного обійстя. За сніданком з нею погомонимо (люблю це бабусине слово!), обговоримо новини, хоча и й спілкуємося мало не щодня телефоном. Мине година-дві, і зустрінуся з друзями. Домовимося з ними піти наступного дня ще вдосвіта по гриби в ліс чи порибалити на річку. Там, ясна річ, не обійдеться без пригод. А поки що допомагаю бабусі поратися по господарству. Щастя, що навчився щось путнє робити.
Ми українці. А нашими предками були слов'яни. Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощували хліб. Навчилися всяких ремесел. Слов'яни вірили в багатьох богів. Вірили наші предки, що існують нечисті сили: лісовики, домовики, русалки. Слов'яни ділилися на окремі племена. Біля Києва жили поляни, а далі назад - древляни. Кожне плем'я мало свої землі й свого князя. Пізніше слов'янські племена згуртувались навколо Києва й утворили свою державу - Київську Русь.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
10 слів з апострофом після префікса з орфографічного словника