Позначте речення , у якому вжито пасивний дієприкметник: а)пісня мов в невмираючій силі в моїм серці ясніє, живе. б)пред ними була чудова картина дніпра, облитого сонцем. в)на заході сонце зводило свої величезні сяючі будови.

речення у якому вжито пасивний дієприкмтник : б)

дієприкметник - облитого

Вставні слова виділяються лише комами, дужками і тире виділяються вставлені конструкції.

вставленими називаються такі конструкції, які вживаються для доповнення, роз’яснення чи уточнення предметного змісту речення: і живуть собі щасливо у коханні та миру. ще й нікому (от що диво! ) не завидують в миру.

вставлені конструкції додаткові відомості до змісту речення чи окремого його члена. вони виділяються комами, тире або дужками.

найменшу відокремлюючу силу мають подвійні коми, потім — подвійне тире і найбільш сильний відокремлюючий знак — дужки: улітку під вербою біля хати (як добре, що скінчилася зима! ) княгиня почала дітей навчати.

невеликі вставлені конструкції, які стоять переважно в середині основного речення і мають з ним тісніший змістовий зв’язок, виділяються з обох боків тире: не було ще такого літнього ранку, — хіба вже каміння з неба, — щоб дід арсен, прозваний бушлею, всидів

Людське життя безпосередньо пов'язане зі спілкуванням, у процесі якого висвітлюються вічні й щохвилинні людські проблеми. оволодіти культурою і (мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, усі культурні люди.  хоча б напівсвідомо, кожна людина мріє про те, щоб завжди вільно почуватися у спілкуванні як з "ближнім", так і з "стороннім", завжди бути бажаною, справляти приємне враження, приносити радість собі й оточуючим. ,успіх чи неуспіх у стосунках є нас від народження до самої смерті. як уникнути непотрібних сварок, нарікань, конфліктів?   безумовно, усього того не було б, якби люди знали й уміли формувати високу культуру стосунків. у наш час формування культури спілкування передбачає, перш за все, оволодіння знаннями про основні закономірності процесу спілкування, уміння аналізувати хід і результати спілкування з точки зору її моральної наповнюваності й ділової ефективності, розуміння механізмів спілкування між людьми.  про культуру людини свідчить не тільки її поведінка в середовищі чи вдома, але і її мова.  усе життя ми прищеплюємо собі одні властивості й намагаємося придушити інші, усе життя свідомо чи несвідомо наслідуємо, усе життя граємо своїх батьків, друзів, знайомих, героїв кіно, акторів, навіть якщо ми із себе нікого "не корчимо", вони "творять" нас. "крізь нашу тілесну оболонку, як постояльці готелю, проходять багато різних "я", — відзначає в. леві.  у спілкуванні людина дізнається, хто є та особа, з якою вона спілкується, встановлює стосунки, визначає погляди, почуття, цінності як свої, так і тієї людини, з якою вона веде розмову. практичне оволодіння культурою спілкування передбачає формування певних якостей особистості, зокрема комунікативних здібностей.  метою спілкування є планування спільної діяльності людини й того суспільства, в якому вона живе. можливі цілі спілкування досить широкі: отримати щось, надати матеріальні блага, забезпечити взаємодію, дістати чи передати якісь дані, комусь у скрутні хвилини, виробити власне ставлення до чогось, звернення до власної душі, спогадів, совісті, мрій. усе це складає зміст спілкування.  для культурного розвитку людини спілкування стає потребою. його відсутність сприймається як тяжка, непоправна втрата.