Морфологічний розбір іменника жолуді

Жолуді  - іменник, п.ф. - жолуді, заг. назва, неістота, множина, н. або зн. відмінок, іі відміна, м"яка група, синтаксичну роль визначити не можна, бо немає речення.

Лісова пустунка якось влітку ми з татом пішли у ліс по гриби. довго ми ходили лісом і раптом я почув стрекіт - спочатку з одного боку, а потім з іншого. "хто це стрекоче? " - спитав я у тата. "хось жартує над нами! ". тато посміхнувся і сказав: "це руда пустунка-білочка. ось вона, дивись! ". і тут я побачив білку, яка сиділа на гілці сосни і стрекотала. ми пригостили лісову пустунку горішками, поклавши їх на землю. білочка хутко перетаскала горіхи у свою домівку, а потім підійшла до нас, щось прострекотала і побігла геть. мабуть, так вона подякувала нам.

Треба захищати свій рідний край, свою думка та найважливіше - свою країну, свою батьківщину! ми  - нащадки бабусь та дідів, які пройшли війну та змогли завоювати правду заради гарного життя для нас! тому ми зобов'язані продовжити їх справу - робити країну гарнішою, красивішою, щоб усі пишалися нею! і ми також! тому кожен має щось зробити   -   хоча б не забувати свою рідну другу матір батьківщину! це - справа кожного! якщо кожен по краплинці буде щось робити добре, то ми назбираємо ціле море добрих справ, і, бо на світі є небайдужі люди - і це ми!