Утворити прізвища від іменників-тесля, писар, маляр, запишить имя та по батькови

Іван петрович тесляренко. микола васильович писарчук. олена моколаівна маляренко.

Розквіт давньоєгипетської цивілізації, великою мірою було результатом її здатності адаптуватися до умов річкової долини і дельти нілу. регулярні щорічні розливи, удобряющие грунт родючим мулом і організація іригаційної системи землеробства, дозволяли виробляти зернові культури в надмірній кількості, обеспечивавшем соціальний і культурний розвиток. концентрація людських і матеріальних ресурсів в руках адміністрації сприяла створенню складної мережі каналів, появи регулярної армії і розширення торгівлі, а з поступовим розвитком гірничодобувного справи, польовий геодезії і будівельних технологій, давала можливість організовувати колективні зведення монументальних споруд. і організуючою силою в стародавньому єгипті був добре розвинений державний апарат, який складався з жерців, писарів і адміністраторів на чолі з фараоном, який, у складній системі релігійних вірувань з розвиненим культом поховальних обрядів, часто обожнювався. давній єгипет залишив величезну культурну спадщину для світової цивілізації, його твори мистецтва ще в давнину вивозились у різні куточки світу і широко копіювалися майстрами інших країн. своєрідні архітектурні форми — величні піраміди, храми, палаци і обеліски, надихали уяву мандрівників і дослідників протягом багатьох століть. єгипетськими майстрами створювалися чудові настінні розписи, статуї, були освоєні способи виробництва скла і фаянсу, поетами і письменниками створені нові форми в літературі. у числі наукових досягнень стародавніх єгиптян було створення оригінальної системи письма, , практична медицина, астрономічні спостереження і виник на їх основі календар. інтерес до пам'ятників, артефактів і археологічним розкопкам у стародавньому єгипті, виник на рубежі xviii—xix століть, призвів до створення науки (див. египтология) і виникнення деяких тенденцій в моді (див. египтомания, египтизирующий стиль).

Язик до киева доведе!   музика без'язика, а людей збирає.!   слово до слова — зложиться мова.   хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.  птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.  рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.  більше діла — менше слів.  будь господарем своєму слову.  мовивши слово, треба бути йому паном.  слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.  від красних слів язик не відсохне.  від солодких слів кислиці не посолодшають.  від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.  від теплого слова і лід розмерзається.  вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.  впік мене тим словом, не треба й вогню.  гостре словечко коле сердечко.  де мало слів, там більше правди.  діла говорять голосніше, як слова.  де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.  добре слово краще, ніж готові гроші.  добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.  за грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.  з пісні слова не і свого не вставляють.  і від солодких слів буває гірко.  кого не б'є слово, тому й палиця не .  коня керують , а чоловіка — словами.  красне слово — золотий ключ.  лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.  краще переконувати словами, як кулаками.  м'які слова і камінь крушать.  на ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.  не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.  не кидай слова на вітер.  не так то він діє, як тим словом сіє.  шабля ранить тіло, а слово — душу.  слово — не полова, язик — не помело.  слова пристають, як горох до стінки.  слово вилетить горобцем, а вернеться волом.  слово — вітер, письмо — грунт.  слово до ради, а руки — до звади.  слово до слова — зложиться мова.  слово може врятувати людину, слово може і вбити.  слово старше, ніж гроші.  удар забувається, а слово пам'ятається.  хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.  чиєсь одне слово губить діло.  щире слово, добре діло душу й серце обігріло.  як овечка: не мовить ні словечка.  , мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.  та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.  перше погадай, потім повідай.  що кому треба, той про те й теребить.  байка байкою, а борщ стигне.  чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.  не те гріх, що в рот, а те, що з рота.  доведе язик не тільки до києва, але й до кия.  язик до києва доведе, а в києві заблудить.  дурний язик попереду розуму біжить.  дурний язик — голові не приятель