Пересказ ! за прадавніми лісами, за високими горами жив народ волелюбний. захищали той край його сини — хоробрі з найхоробріших. на священній горі росло невмируще чудо-дерево мова.коли народжувалася дитина, батьки зривали з чудо-дерева листочок і прикладали до уст немовляти. і дитя вбирало з того священного листочка силу волелюбного народу, починало говорити мовою своїх предків.та ось над волелюбним народом нависла небезпека. хоробрі з найхоробріших на чолі з отаманом світозаром поклялися боронити свою землю. і перемогли військо нелюда.тоді цар нелюд вирішив хитрощами підкорити волелюбний народ. знайшовся зрадник — попихач. він підказав цареві, що сила волелюбних у чудо-дереві, що треба знищити мову.та хоч як палили чудо-дерево панські слуги, воно стояло. тоді посадили скрізь пагінці чужих дерев — від царя нелюда.ті почали глушити чудо-дерево мову. і деякі люди забували свою мову, переходили на чужу. народ стогнав у неволі.але піднявся на боротьбу син світозара і разом із витязями визволив свій народ з-під влади нелюда.

За лісами і за горами жив волелюбний народ.захищали край сини-хоробрі з найхоробріших.на горі росло ,невмируще дерево-мова.коли народжувалась дитина‚батьки зривали з того дерева листок і прикладали до уст немовляти.дитя вбирало з листочка силу народу і говорило мовою предків.але над народом постала небезпека.хоробрі з найхоробріших на чолі з отаманом світозаром пообіцяли захищати свою землю.вони перемогли військо нелюда.цар нелюд вирішив хитрощами підкорити народ.зрадник попихач підказав цареві‚що потрібно знищити мову.але знищити чудо-дерево невдалось.тоді посадили пагінці дерев від нелюда.вони почали ,глушити мову.деякі люди забували свою рідну мову і переходили на чужу.народ мучився в неволі.але на боротьбу піднявся син світозара і разом зі своїми помічниками визволив народ з-під влади нелюда.

Людина має бути чемною, якщо хоче добре жити серед людей. Кожна людина постійно спілкується з іншими. Цього уникнути не можна, якщо не жити десь на безлюдному острові. Якщо люди не будуть дотримуватися правил поведінки та норм ввічливості, життя у сучасному місті перетвориться на суцільний стрес для всіх. Люди будуть безперервно лаятися один з одним, бо людей багато, і завжди у натовпі знайдеться людина, у якої, наприклад, поганий настрій. Якщо людина добре вихована, то вона цього не покаже. Але якщо людина погано вихована і не поважає інших, то безумовно виникне конфлікт. Тому людям треба бути ввічливими і чемними, щоб добре спілкуватися один з одним, бо хамів ніхто не любить і не поважає.

Объяснение:

Родинна злагодаРодина дуже важлива у житі кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарять нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина- це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге. Родина наші батьки закохалися та вирішили одружитися. Потім у їхній родині з'явилися діти. А через кілька років ми самі станемо дорослими та захочемо створити свою сім'ю. — основа нашого суспільства. Колись Справжня родина- це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, до Це коли кожна людина унікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім'ю. Це бабусині казки та смачні піроги, це мамина турбота, батькова до Родина - це коли навіть твоя домашня тваринка — ї повноцінний член. Нажаль, родини бувають різними, як і стосунки в них. Наприклад, хтось постійно свариться одне з одним, а трапляється, навіть можуть побитися. А інколи зовсім навпаки- всі в родині ніби зовсім байдужі одне до одного, не цікавляться ні справами, ні інтересами, ні проблемами, не знають, хто чим живе. Є багато анекдотів про це. Наприклад, про те, як батько забирає з дитсадку чужу дитину. Мені здається, в усіх таких історіях є доля сумної правди. Кожен мріє про щасливу родину. Але це залежить від нас, від того, наскільки ми готові вкладати свої зусилля у неї. Бо це особисті ад стосунки між людьми різних поколінь.Наприклад, хтось постійно свариться одне з одним, а трапляється, навіть можуть побитися. А інколи зовсім навпаки - всі в родині ніби зовсім байдужі одне до одного, не цікавляться ні справами, ні інтересами, ні проблемами, не знають, хто чим живе. Є багато анекдотів про це. Наприклад, про те, як батько забирає з дитсадку чужу дитину. Менг здається, в усіх таких історіях є доля сумної правди. Кожен мріє про щасливу родину. Але це залежить від нас, від того, наскільки ми готові вкладати свої зусилля у неї. Бо це особисті стосунки між людьми різних поколінь, поглядів та переконань, які змушені постійно вирішувати побутові питання разом. Звичайно, бувають і конфлікти, і суперечки. Але я вважаю, найголовніше -це поважати одне одного. Головна помилка людей у родинних стосунках, на мій погляд, це те, що вони починають сприймати одне одного як належне. Вони перестають боятися образити, зробити боляче. От з чужими ми завжди ввічливі, а вдома можна нагримати на будь- кого, бо це ж твое! Рідні люди -це подарунок долі, який ми маємо цінувати. А родина- наш надійний притулок у великому, не завжди дружньому світі. I кожен з нас обов'язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини...