Продовж казку уживаючи дієслова теперішнього часу.

наша сімя складається з чотирьох чоловік- тато,мама,мій менший братик і я.родина дуже дружна,всі одне одного дуже люблять і поважають.мій братик ходить до першого класу,це чудовий хлопчик.він дуже добре вчиться,полюбляє та фізкультуру.ходить на тренування по рукопашному бою,вже має чотири медалі в перемогі на змаганнях.в вільний час йому дуже подобається сидіти за компютером та грати в ігри.з товаришами полюбляє грати в футбол,кататися на скейті та роликових коньках.він дуже добрий та розумний хлопчик.з повагою ставиться до старших,є вдома по господарстві,а ще йому подобається бути з мамою на кухні і набувати знання в кулінарії.він гарний хлопчисько с круглим личком та голубими очима,русяве волосся та дві чудові ямочки на щічках.я дуже його кохаю, йому, поради.ажде я старша сестра(брат),і завжди нею залишусь.я хочу вірити що в майбутньому його чекає все тільки хороше! він мій брат,рідна людина! я пишаюсь,що в мене є молодший братик,маленьке сонечко в нашій родині!

  одного разу дениско і микола вирішили піти до лісу. дениско вмовляв миколу,щоб вони не пішли до лісу,бо,не дай бог,зустрінеться ведмідь або вовк,і роздере хлопців. та микола не послухав. і от ідуть вони по лісовій стежці,дениско дрижиться від страху,а микола вільно йде. та раптом на лісовій стежці хлопята почули страшний звук. побачили вони ведмедя. дениско закричав зо страху,і заліз на найближче дерево,бо знав,що ведмеді не вміють лазити по деревах. а микола не злякався,він ліг на землю і затамував подих. бачить дениско із дерева,ведмідь підходить до його друга. згодом ведмідь пішов. дениско зліз із дерева,підійшов до миколи,який трохи дрижався від страху. от питає дениско в нього : добре,що ти живий! я так злякався,коли ведмідь підійшов до тебе. ти мені скажи,а що він тобі на вухо шепотів? микола відповів: він сказав,щоб я більше ніколи не ходив з якимсь другом в ліс. бо він кидає свого друга,коли станеться якась біда. бо друзі пізнаються в біді.