ответ:
1. називний (н.) є — хто? що? ; батько, пісня
2. родовий (р.) немає — кого? чого? до кого? до чого? ; батька, пісні
3. давальний (д.) — кому? чому? ; батькові(-у), пісні
4. знахідний (зн.) шукаю, бачу — кого? що? про кого? про що? ; батька, пісню
5. орудний (ор.) орудую, милуюся — ким? чим? ; батьком, книгою
6. місцевий (м.) стою, знаходжуся — на (у) кому? на (у) чому? ; на батькові(-у), у пісні
7. кличний (кл.) вживається як звертання батьку, пісне
закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. тому в іменниках української мови багато різних закінчень.
нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони через кому: дуба, лісу — -а, -у. паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). знаком □ показано нульове закінчення: парт, площ — □.
объяснение:
ответ:
на мою думку, іншомовні слова засмічують нашу рідну мову. звісно, кожна мова чарівна, по-своєму неповторна та прекрасна. але потрібно поважати свою рідну мову, бо якщо ми будемо доповняти українську мову іншомовними слова, то вона скоро втратить свою красу та мелодійність.
потрібно розмовляти на тій мові, якою розмовляє твоя країна. в україні українська мова, в угорщині угорська, в німеччині німецька, в ії ійська та інші. я вважаю, потрібно бути патріотом своєї країни, зберігати давні звичаї свого народу та розмовляти тією мовою, якою розмовляли наші пращури.
робимо висновок, що мову треба берегти, бо якщо ми засмітимо її іншомовними словами, ми в решті в решт втратимо її. шануйте свою мову і країну, як батьків та батьківщину!
объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Відредагуйте словосполучення : прийти в голову, вважати необхідним.
в українській мові не кажуть прийти в голову, а говорять спасти(наголос на велику букву) на думку
от щодо другого не впевнена, але мабуть правильно буде вважати за необхідне