Іть будь -ласка , потрібно слово хризантема розібрати: лексичне значення, звуко-буквений аналіз , за будовою, морфологічно-синтаксичний аналіз, сенкан, асоціативний кущ до слова, опорна лексика для розвитку зв"язного усного мовлення

Хризантема - [х р и(е) з а н т е м а ] хризантема - іменник, неістота, конкретне, жін.р, одн,

Зима – чарівна пора року. мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. на вікнах з’являються вигадливі малюнки  коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків. коли взимку надворі сильний мороз, то спочатку навіть не хочеться виходити з дому. проте коли йдеш по засніженій вулиці, а сніг під ногами весело скрипить, на серці стає так радісно! головне в таку погоду – не стояти довго на одному місці. коли рухаєшся – ходиш, бігаєш, катаєшся на санках – замерзнути неможливо! у  січні ми відзначаємо найцікавіші свята – новий рік та різдво. у цей час збираються всі близькі та друзі, а мама готує смачні страви. мені подобається, коли підчас зимових свят у вікнах усіх квартир мерехтять різнобарвні лампочки. найприємніше в новорічних святах – дарувати та отримувати подарунки. колись я вірив, що їх приносить дід мороз і писав йому листи. проте й отримувати дарунки від батьків дуже цікаво! зима дарує нам багато краси та веселощів. незважаючи на холоди, можна проводити час з користю для здоров’я, а також   більше уваги приділити своїм близьким людям. а крім того, варто пам’ятати, що зима невічна і скоро прийде тепла, лагідна весна.

Відповідь:

У Києві в Русанівці, жила дівчинка Уля. Щоранку Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку. Вони бродили над каналом, уголос читали на лавочці казки, а інколи каталися на човні.

Одного разу, вертаючись додому, Уля побачила біля свого під’їзду незнайомого хлопчика. Він сидів на візку, а на колінах у нього лежала  книжка. Він був якийсь сумний і байдужий.

— Ти що, наш сусід? — запитала Уля. Хлопчик відповів що два дні тому вони переїхали сюди, тоді Утя запитала чому він не гуляє, на що хлопчик відказав, що в нього хворі ноги.  Улі стало ніяково тоді вона запитала його:

— А хочеш, пограємо в шашки, ти будеш білими, перший ходити.  І хлопчик погодився хоча і не вмів добре грати.

Уля навчилася грати в шашки так добре, що інколи навіть вигравала в свого тата. Однак зараз вона вирішила, що навмисне програє хлопчикові й, може, хоч трохи розважить його. Але Уля поступово так захопилася грою, що забула про свій намір, і придумала таку комбінацію, що хлопчик втратив за раз аж три свої шашки, а свою поставила в дамки. Хлопчик ніяково усміхнувшись... здався. Уля спам’яталася, та було пізно. Аби втішити хлопчика, вона запропонувала навчити його добре грати і трохи його покатати  Іі не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і покотила його по асфальтовій доріжці.

Пояснення: