Розділові знаки при звертані 1 люба мамочка я дуже зраділа коли вранці чорненьке хлоп`ятко подало мені твого листа 2 пусти мене старий діду на вулицю погулять 3 о рідна пісня знову ти прийшла до матері й до батька 4 вечірне сонце дякую за день вечрінє сонце дякую за втому 5 шановні добродії наш літак приземлився на рідній землі 6 не стелись тумане не шуміть тополі не печальте очі ви берізки голі 7 мріє не зрадь 8 україно моя мені в світі нічого не треба тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти 9 любий друже твоєї птребують близьки тобі люди 10 вийди коханая працею зморена хоч на хвилиночку в гай 11 ніч як господи місячна зоряна ясно хоч голкий збирай 12 високоповажній добродію дуже спішуся одіслати листа тому простіть за ість 13 тобі петре самому варто було б взятися за перо 14 зоре моя вечірняя зійді над горою 15 о земле велетнів роди 16 душе моя убогая чого марно плачеш ? 17 пісне ти торкаеш найтонші струни людськой душі 18 щастя дая божетмоєму народові на многії літа 19 до тебе україно наша бездоляна мати струна моя перша озвется

1)люба мамочка, ді 3)о рідна пі 4)вечірне 5)шановні добродії іі 7)мріє 8)україно, 9)любий 11) 12)високоповажний доброді 14)зоре моя вечі 15)о 16)душе моя 17)пі 18) ї

Прикметники-це царство слів,які можуть нам розповісти вам ,який ти ,яка ти,які ми,! вода у струмочку яка? прозора,вчителяка сьогодні яка? прекрасна,день сьогодні який? чудовий,а ми сьогодні які? розумні.кожне слово і предмет можна охарактеризувати,описати.ти спробуй тільки.навіть і.котляревський писав: "еней був парубок " навіть котляревський використовував прикметники цікаво, чи не так? парубок(який ? )моторний! нажаль це все ,але ж я вам всім бажаю бути якими? красивими,веселими,розумними,активними,запитливими на цьому уроці.дякую за увагу!

Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! все навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. на гілках могутніх дерев, особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи снігу, схожі на справжні шапки. всі дерева схилилися, напружені снігом. коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює, прагнучи до неба. небо блакитне і чисте, ніби сльоза. на сонці блищить сніг, переливаючись та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи. морозно. сніг хрумає і вискрипує під ногами. і якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки. дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. у лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. а зовсім поряд цвірінькає синичка. на прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко. ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. ось і чиїсь сліди на чистому снігу. хто ж тут бігав? скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці. сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні по снігу між мовчазних дерев. небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця. вечоріє, становиться значно холодніше. а я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. і тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. на добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!