1.У неповні 23 роки захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі за темою «Неолітична розписна кераміка Галичини». Він першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію.
2.Самостійно вивчив кілька європейських мов, працював у музеях багатьох європейських країн. Читав лекції у Гарвардському університеті, отримав за на роботу в Римі. Саме там познайомився з Євгеном Коновальцем. Для Ольжича ця зустріч змінила все подальше життя.
Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер лише ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах вже пожовкла, але на тополях та осокорах листя зеленіє, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. (І. Нечуй-Левицький).
Рання осінь тільки-но заходить у замріяні тихі села, ступаючи по золотих стежках перших падолистів. За тинами, попід вікнами хат цвітуть айстри. Білі, червоні й сині. Лапаті жоржини горять всіма барвами осені. Синій квіт-мороз хизується своєю запізнілою красою. Він цвістиме до глибоких морозів наперекір холодам і негоді. (І. Цюпа).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: