Скласти речення зі словом неволя ( щоб в одному писалося разом а в іншому окремо)

  неволя   плаче, а воля скаче. невже моє кохання і є моя вічна неволя то не воля господня, а результат твого життя…

    твір-мініатюру на тему"якби я став чарівником" пропоную скласти так:     я люблю фантазувати. дуже часто я уявляю, що маю магічні сили. я хотів би вміти чаклувати. тоді я б зціляв людей від важких хвороб. така здібність б всім людям на землі стати щасливішими!     якби я був чарівником, то хотів би мати чарівну паличку. вона б мені переноситися в просторі. тоді б я міг здійснити свою мрію - подорожувати світом. на жаль, я не чарівник, а ці здібності - лише моя фантазія. але хто знає, наскільки швидко крокуватиме вперед наука? можливо, через кілька десятиліть кожен з нас отримає свою чарівну паличку, що здійснить усі бажання.

якби хтось прихованою камерою зняв фільм про один день нашого класу.а потім цей фільм розмістив би в інтернеті, цікаво, змогли б користувачі інтернету визначити, чи сучасні наші дівчата та хлопці, чи вони з xx століття? ось я й подумав: що означає «бути сучасним»? за якими такими прикметами можна визначити, представниками якого часу є мої однокласники і я?

по-перше, почнемо із зовнішнього вигляду хлопців. у руслана бесєдіна, який сидить поряд зі мною за партою, довге волосся. але такі зачіски мої однолітки носили й раніше, цим нікого не здивуєш. що ж до одягу - нічого особливого не має: джинси, светрик, кросівки.

по-друге, звернемо увагу на деталі. головне - майже у кожного - мобільний телефон. кого зараз здивуєш позивними мобільного на уроці? учителі, звісно,  забороняють користуватися телефоном під час уроку, і учні відключають телефони, та все ж коли-не-коли хтось і порушить заборону.

по-третє, на перерві хтось слухає плейєр, хтось списує завдання на урок, яке має бути - не встиг вдома або не зміг зробити; хтось іде до їдальні. тут, мабуть тільки плейєр є ознакою нашого часу. я, звісно, міг би сказати ще про комп’ютер. наша школа підключена до інтернету і може пишатися двома комп’ютерними класами. але я вважаю, що це тільки зовнішні деталі, які вказують на час знятих подій.

  що ж означає «бути сучасним»? я вважаю, річ не в мобільному телефоні, і не в комп’ютері, а в тому, що, маючи все це, ми не втратили здатності співпереживати іншим людям, плакати над оповіданням і. с. тургенєва «муму», бути чесними, вміти дружити, не зраджувати товаришів, домагатися поставленої мети своєю сумлінною працею.

такі якості були притаманні людям, які жили і в xx, і в xix столітті. а хіба створені   старшим поколінням шедеври архітектури, музики, живопису, літератури не сучасні? сучасний талант. і завжди будуть сучасними доброта і порядність.

отже, дивлячись на екран комп’ютера, треба доходити висновків про героїв і сюжету  не  за зовнішніми ознаками і навіть словами,  а  за їхніми вчинками.