Як люди в давнину зоображали вигляд землі

корецький замок заснований князем дмитром ольгердовичем в  кінці xiv ст. від замку збереглися руїни  — надбрамна вежа та  залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу.

корецький замок протягом століть змінювався від оборонної споруди з  неприступними мурами до  панського палацу у  стилі бароко. варто звернути увагу на кам’яний підйомний міст, який зберігся і  до  нашого часу.

корецький замок стоїть на  високому пагорбі над річкою корчик на  місці давньоруського городища xii ст. укріплення заснував в  кінці xiv ст. син великого князя литовського ольгерда дмитро. згодом його власниками стали князі корецькі. кам’яний корецький замок заклав у  другій половині xvi ст. юхим корецький. на  рубежі xvi  — xvii ст. замок реконструювали в  регулярний бастіонний, обнесли валами і  ровом. у  1831  р. цей  палац був знищений пожежею. з  тих пір палац не  відбудовували.

від корецького замку збереглися прямокутна в  плані триярусна надбрамна вежа та  залишки цегляних споруд зовнішніх стін палацу що  примикають до  неї. очевидно, саме на  ці  руїни звернув увагу і  замалював їх  тарас шевченко, перебуваючи на  волинських землях за  завданням київської археографічної комісії восени 1846  р.

кожна людина наділена уявою. ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. уява -  це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили.

і саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. а разом з людиною ростуть і її мрії.  вони стають ширшими та конкретнішими. їх кількість неодмінно зростає. деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.

мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися и насолодитися.   мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне  слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати.

важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. для  мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. і, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. я хотів(ла) би жити в добробуті  та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. важко виділити одне, найзаповітніше бажання.  проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти   свою життєву дорогу. адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.

мрії наповнюю наше життя барвами, вони нам пізнати себе. ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.