2. замініть речення, ускладнене означенням (дієприкметни¬ковим зворотом або іншим словосполученням), на субстантивно-означальні складнопідрядні речення. поясніть, у якому відмінку ставиться сполучне слово. стежкою, давно протоптаною в ліску, можна пройти до шляху. ледве жевріючий кимось залишений на узбіччі вогонь ми залили водою. у тому дворі, зарослому бур'яном, видно, давно ніхто не жив. дівчина, закосичена, з вінком на голові, стояла задумана, аж наче стривожена. той дим, вертлявий якийсь, при землі, гірчив у горлі.

Стежкою,  яка давно протоптана  в ліску, можна пройти до шляху. сполучне слово яка -  називний відмінок. ми  залили  водою  кимось  залишений  на  узбіччі  вогонь,  який  ледве  жеврів. сполучне слово який - називний відм. у  тому  дворі, що  заріс бур"яном, видно, давно  ніхто не жив. сполучне слово що - називний відмінок. дівчина, що була закосичена, з вінком на голові, стояла задумана, аж наче стривожена. сполучне слово - що - називний відмінок. той дим, що вертівся при землі, гірчив у горлі. сполучне слово - що - називний відмінок.

                                              текст-опис про снігура взимку на червоній калині або на ій горобині можна побачити красиву червоногруду пташку з чорною шапочкою - снігура. ця красива пташка дуже любить ласувати ягідками калини, горобини. а на гілках, які вкриті інеєм, мов легкою мережевою ковдрою, горді,надуті снігурі схожі на   червоні, налиті сонцем яблука. мають ці пташки чорненькі очі-бісеринки,     м'яке чорне і ''ягідне,, вбрання. мені дуже подобається спостерігати за снігурами, які ласують крихтами у моїй годівничці.

Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. їх тужливе прощання з батьківщиною не залишає байдужим жодне   та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. кожен день нове місто, нові крає та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. і ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.потім знялися и полетіли за високі гори,за сіні моря та за бескрайні простори.летіли вдень та вночі.нарешті стомлені  птахи прилетіли. пташки тих країв були раді гостям.вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках.на наступний день вони  всі дружно будували гнізда для приїжджих гостей.одні шукали хмиз,пух,піря та траву.інші все це уважно складали.а після важкої роботи всі гралися та співали веселі пісні. ось так швидко пройшла зима.відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. птахи обіцяли повернуться на наступний рік.тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають.