ми завжди маємо в кишені жменьку різних монеток. кишеньковий метал – так називають іноді металеві гроші. історія монет сягає 27 століть. перші з них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у стародавньому китаї. там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих предметів.
монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у греції. виготовленням монет займалася держава. монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). справа виготовлення монет була відносно простою. спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. на мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
карбування монет було державною справою. випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
у 1792 році при розкопках у києві була знайдена перша давньоруська монета. це була срібна монета часів князя ярослава мудрого, яка так і називалася – «срібник».
тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. монети – не лише історія та мистецтво. спробуйте відкрити для себе нумізматику – дивовижну науку про монети. не єте!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть написати діалог на тему зустріч двох друзів
іт, миколо!
-привіт, я чув, що ти подорожував? -так, тільки-но приїхали. дуже приємна подорож. а ти не збираєшся в мандри? -я нещодавно був, але зовсім недалеко. але все одно у мене залишилися незабутні враження, як у казці! -ну бувай, до скорої зустрічі! -бувай!
привіт, друже! давно не бачилися! як ся маєш? - дякую, добре, а ти як? твоя мала вже ходить у дитячий садок? - так, учора вже був маленький спектакль. вона в мене зі - щастить тобі дружина твоя, гарнюня, як почувається? - декілька днів потому вона повернулася із європи, відпочивала там із подругою. а як твоя родина? як твій син? - мій аболтус краще за всі школу прогулює, є завдання робити не бажає, тільки в інтернеті це тільки сьомий буде далі - не переймайся, усе буде добре, згадай нас у його віці - так, лупцювали один одного у школі на футбол - я вважаю ти не такий поганий батько, що б в тебе був поганий син! виросте, буде. але ти мене вибач, я маю ще по роботі зайти до одного чоловіка, я маю бігти. був радий тебе побачити. - я теж, заходь до нас у гості із своєю родиною, наприклад, у неділю. - дякую за запрошення, я як раз маю пару пляшок німецького .. побіг!
3.)– кажуть, що у вас нова квартира? – так. запрошуємо тебе на новосілля.– дякую. з великим задоволенням. а скільки кімнат у вашій квартирі? – наша квартира велика, маємо чотири кімнати: вітальню, спальню, кімнату, де живе бабуся, і кімнату, де живе мій брат.– кімнати окремі? – так, усі двері виходять у передпокій.– є всі вигоди? – так, телефон, гаряча вода, газ.– а який у вас поверх? – дев’ятий. у будинку є ліфт.– і ще раз за запрошення на новосілля. обов’язково прийду.