Скласти речення зі словами нагір'я, аквареллю, навмання

У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом.

Моя кімната затишна, привітна, світла.

Іван Сірко був кошовим отаманом. Він все своє життя присвятив боротьбі за волю неньки України і її народу. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так знесилив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. » Для ворогів він страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий», — така про нього слава йшла серед народу. Про цю видатну історичну постать було складено багато дум, пісень, легенд. З думи «Вдова Сірка Івана» ми дізнаємось про те, що у нього була жінка та двоє синів — Петро і Роман. Що він не був вдома сім років. Мабуть, тут йдеться про визвольну війну 1648— 1654 pp. В усній народній творчості український народ наділяв героїв-козаків фантастичними здібностями. Так, у легенді «Як Сірко переміг татар» герой перекидається на хорта, щоб звільнити «православних християн» з полону. Народ говорить, що в його могилі поховано лише одну руку, а він сам ходить по світу і допомагає українським військам побивати ворогів. Образ Івана Сірка в народній творчості є узагальненим. Він уособлює в собі найкращі риси, притаманні козакам-визволителям, козакам-захисникам. Коли я читаю ці твори, в моїй уяві постає кремезний чоловік, засмаглий, з козацькими вусами та «оселедцем», з шаблею на боці. Він їде на великому коні безкраїм степом, вдивляється в далечінь, а під ногами хвилями стелиться ковил.

Объяснение: