Доповніть речення порівнянням: 1. сонце ніжно голубило землю, як 2. озеро виблискує на сонці, ніби

1: як мати сына 2: ниби у дзеркали и

                                                  зимовий ліс свіже, морозне повітря.   дерева у шапках білих. на кущах ягоди червоні. птахи від холоду надуті.   шишки на соснах та ялинах. озеро льодяне.   крига тонка, прозора та блискуча. тиша. зимовий ліс у дрімоті. совині очі жовті у дуплі. холодний іней на гілках . бурульки крижані. кругом тиша. стежка снігова. синиця з животиком жовтеньким. далеко лось. роги мов гілля. тяжка хода. сніг глибокий. зимова краса. прогулянка моя. цікава картина.   сніг побитий, поломаний увесь.   лижі сині, переломані. кругом сліди. мабуть звір

прийшла зима. морози так тріщать, що й виходити страшно. вчора випав сніг, усе зробилося білим. таким білим, що тепер нічого не можна відрізнить одне від одного. я йду вранці своєю вулицею і не можу второпати, де білі дерева, а де білий день. усе так сяє!

 

хлопці розрівняли сніг на майданчику біля хати, хтось приніс відро води і вилив прямо на сніг. іще відро, іще, і — ковзанка! як зраділа малеча нашої вулиці! тепер до вечора надворі чуємо сміх та галас.

 

я люблю свою вулицю взимку. вона одразу стає такою святковою на вигляд, наче сама природа прикрашає її. там дерева стоять у білому вінчальному вбранні, а тут поблискують на сонці бурульки. і дорога біла. машини їздять — як оті різнокольорові плямочки снують по білій смужці. пролітає дрібний сніжок, осідає білими купками. неначе тополиний пух він тулиться до дерев, западає між корінням, між гіллям, віється по стежках. усе стоїть у білому мареві. виходжу я вранці з будинку на поріг та застигаю від подиву. як іскряться дерева! а навкруги все встелене килимами, де ще ніхто не встиг пройти. це зима розстелила на нашій вулиці свої білі полотна.