Письмо бабушке на украинском языке от внука 5 классника

добрий день бабусю! пише до тебе твій онучок .вже декілька місяців ми не бачилися.як ти живеш? як твоє здоров"я? що нового в тебе? як дідусь?

    в мене все добре.я ходжу до школи,отримую гарні оцінки,граю в футбол.у вільний від навчання час я люблю кататися на велосипеді.у школі я маю друзів.

    бабусю, я за тобою дуже сумую.чекаю з нетерпінням нашої зустрічі.приїзди до нас,я дуже тебе чекаю! до побачення. 

26.09.2012р.                                                   твій онучок . 

ответ: на мою думку образи потрібно пробачати. адже є різні фактори, які змусили іншу людину це зробити. особисто мені таких людей шкода. можливо, у них склалася важка життєва ситуація, або був просто поганий настрій. звісно, бути ображеним зовсім неприємно. але набагато важливіше виховувати у собі такі якості, які б не дозволили тобі самому нікого і ніколи не ображати. адже чи принесе тобі радість те, якщо ти когось образиш? звісно ні. потрібно пробачати людям образи і тоді, можливо, світ буде щасливіший. принаймні ти , все зробиш для цього.

объяснение:

я дуже часто замислююсь над тим, що може зробити мене по-справжньому щасливою. насправді, для цього потрібно небагато: прекрасне самопочуття, близькі люди поряд, затишна атмосфера. щастя у дрібницях: в улюбленій справі, у прекрасній погоді, у вогниках нічного міста або зоряному небі. щастя живе в середині нас, його потрібно пробудити.

  але інколи бувають хвилини, у які я не можу почуватися щасливою. це відбувається, коли у близьких для мене людей виникають проблеми зі здоров'ям, їх щось турбує. тоді у мене болить душа за моїх рідних. проте минає час, проблеми минають. і у такі хвилини я починаю усвідомлювати, як мало потрібно для щастя! я щаслива людина, адже маю все для цього: прекрасну родину, відданих друзів, хобі та радість від того, що я живу.